8 вересня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача та визнання окремого положення договору банківського дебетового карткового рахунку недійсним,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України заявнику слід надати копію постанови Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року.
Крім того, відповідно до ст. 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору. Такий документ у матеріалах, що додаються до заяви ОСОБА_1, відсутній.
З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів і перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тощо.
Так, за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
За змістом змін до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявника на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.
У відповідності до штампу на конверті ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України 28 липня 2016 року.
Отже, у даному випадку заявникові за вимогу немайнового характеру необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (0,2 розміру мінімальної заробітної плати х 1218 грн х 130 %), що складає 316 грн 68 коп.
З огляду на викладене, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення судовий збір у розмірі 316 грн 68 коп. повинен бути перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.
На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.
Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення залишити без руху та надати заявникові строк до 29 вересня 2016 року для усунення зазначених недоліків заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України А.Г. Ярема