07 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1232/16
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
при секретарі Кучмій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Іллічівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В березні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (правонаступник Іллічівська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005051701 від 12.02.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0005051701 від 12.02.2016 р.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Іллічівська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином у відповідності до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем була проведена планова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 рік, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014
В акті перевірки зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 здійснив закупівлю товару на загальну суму 5617,49 грн. згідно з накладними та чеками, а саме: видаткова накладна від 24.04.2012 року № 2404-6705БД від постачальника ТОВ ЧП «ОСОБА_2.» на закупівлю пива та Red Dull на суму 684,56 грн. видаткова накладна від 03.12.2013 року № ОД 13-000132653 від постачальника ТОВ ТК «Мегаполіс Україна», на закупівлю сигарет на суму 4242,12 грн., податкова накладна від 09.12.2013 року № 255 від постачальника ПП «Ідеал», на закупівлю горілки на суму 690,81 грн.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.12. ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки вищезазначені накладні на закупівлі товару позивачем не обліковані в Книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481, який набрав чинності з 18.10.2013р., затверджено форму та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування, яким передбачено 9 граф у Книзі , що підлягають заповненню.
Разом з тим, наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025, який діяв до 18.10.2013р., було затверджено форму Книги обліку доходів і витрат , в якій фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування заповнювали 12 граф.
Таким чином, порядки ведення Книг обліку доходів і витрат суттєво відрізняються один від одного, тому дані з Книги , форма якої діяла до18.10. 2013 року не могли бути автоматично перенесені до нової Книги обліку доходів та витрат, яка була затверджена Наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.
Відповідно до Наказу №1025 від 24.12.2010 року «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, та прядку її ведення», а саме: п.3.4 до графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльності такої фізичної особи - підприємця.
Оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподаткованого доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.
Тобто до складу витрат включаються тільки витрати, які пов'язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги спростовуються, оскільки дата відображення понесених витрат повинна відповідати даті отримання доходу. Доходи від реалізації товару які позивач придбав 09.12.2013 року, були ним отримані при роздрібній реалізації цього товару 23.12.2013 року про, що свідчать відповідні записи у книзі доходів і витрат (а.с.41,45).
Крім того, на підтвердження своїх доводів податковий орган посилається на копії сторінок Книги Ф 10 в яких відсутнє відображення видаткових накладних, перелічених в акті. Однак суд не вважає дані докази належними, оскільки вони не є завіреними ФОП ОСОБА_1
Відповідно до п.20.1.14 ст.20 ПК України, у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Крім того, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755- VI, зі змінами та доповненнями для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Також відповідно до п. 2.1 р. II Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88 (далі - Положення N 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Порядок надання платниками податків документів встановлено статтею 85 ПКУ. Зокрема, відповідно до п. 85.2 спи 85 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
З дотриманням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок, щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013р №395 (далі - Порядок).
Цей Порядок поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів, нерезидентів), у тому числі самозайнятих осіб, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно із Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів відповідно до ПКУ.
Перед початком проведення документальної перевірки діяльності платника податків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, зобов'язана прийняти надані платником податків оригінали документів, пов'язаних із провадженням діяльності за період, що перевіряється. Обов'язок надати оригінали первинних документів виникає у платника податків після початку перевірки (п.3.1 Порядку).
Зазначені документи приймаються за описом, складеним платником податків за власним бажанням.
Опис наданих для перевірки документів складається у двох примірниках особисто платником податків у присутності посадової особи, відповідальної за проведення перевірки.
У кінці опису платником податків повинно бути зазначено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, інші документи, пов'язані із провадженням діяльності, відсутні.
Посадова особа, яка здійснює перевірку, ознайомившись із наданими для перевірки документами, перевіривши їх наявність за описом, робить у ньому запис про прийняття для проведення документальної перевірки документів, пов'язаних із провадженням діяльності, зазначає дату їх прийняття та ставить особистий підпис.
Після закінчення перевірки посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, повертає платнику податків документи за описом. Платник податків на першому примірнику опису, що додається до акта перевірки, вчиняє запис: "Документи після завершення проведення перевірки отримано в повному обсязі", зазначає дату їх отримання та ставить особистий підпис.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем було надано за описом всі оригіналі документів для проведення планової документальної перевірки в повному обсязі, що засвідчено в акті перевірки.
Пунктом 85.8 статті 85 ПКУ установлено, що посадова (службова) особа, контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (зі наявності).
Як встановлено з матеріалів справи, під час проведення планової перевірки на запит перевіряючих осіб позивачем була надана відповідь, яка повністю відповідала вимогам запиту. Як вбачається із запиту, додатково були витребувані копії договорів з постачальниками та покупцями, вимоги надати копії завірені підписом позивача, будь яких аркушів Книги форми - 10 відсутні.
Судова колегія вважає, що апелянт не мав перешкод, щодо отримання копій документів які б підтверджували порушення позивачем податкового законодавства.
Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами Затвердженого Наказом Кабміну №395 від 14.03.2016 року.
Згідно п. 1.7 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
Пунктом 2.3.2.2.Порядку встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акту довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в Акті документальної перевірки; у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Згідно зазначених вище вимог Закону позивач надав за описом всі оригінали документів для проведення планової документальної перевірки в повному обсязі, про що зазначено в акті перевірки. Відомостей про те що позивач відмовився надати документи в акті перевірки відсутні.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, яке було відстрочено судом до розгляду справи по суті, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 19.07.2016 року було задоволено клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору та відстрочено Іллічівській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року у розмірі 606,32 грн.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає за необхідне стягнути з апелянта судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Іллічівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року - без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Іллічівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області /68001, м.Чорноморськ, вул..Шевченко,3, код ЄДРПОУ 39551135/ до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок № 31212206781008, отримувач коштів УК у м.Одесі / Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн. /шістсот шість гривень тридцять дві копійки/.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва
суддя О.А. Шевчук
суддя А.Г. Федусик