05 вересня 2016 р.м. ХерсонСправа № 814/1231/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганій С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду (далі - відповідач, МОАК), третя особа - Державна судова адміністрація України, в якому просить:
зобов'язати Миколаївський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Миколаївського окружного адміністративного суду, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу:
- за період з 02.11.2015р. по 31.12.2015р. виходячи з посадового окладу - 0,3 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 02.11.2015р.по грудень 2015р. порушене її право на отримання посадового окладу відповідно до діючого законодавства, що полягає в протиправній бездіяльності відповідача. Позивач вважає, що відповідач повинен був виплачувати їй заробітну плату з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України від 07.07.2010p. №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14.10.2014p. №1697-VII "Про прокуратуру", а з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року та з 09 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року виходячи з розміру посадового окладу, визначеного згідно з абзацом другим частини першої статті 147 Закону України від 07.07.2010p. №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12.02.2015р. №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд".
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.
Відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника та просить прийняти рішення відповідно до діючого законодавства.
Третя особа надала письмові заперечення на позовну заяву, за якими просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Третя особа посилається на відсутність правових підстав для виплати позивачу посадового окладу відповідно до заявлених позовних вимог.
Представник третьої особи надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
З 02.11.2015р. позивач працює в Миколаївському окружному адміністративному суду, про що зазначено у довідці відповідача №44 від 09.06.2016р.
Відповідно до довідки Миколаївського окружного адміністративного суду про дохід за період з листопада 2015р. по 31.12.2015р. заробітна плата позивача розраховувалась виходячи з посадового окладу у розмірі 2067,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26.10.2014р. набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", яким внесено зміни до статті 144 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців (абзац другий ч.1 ст.144 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".).
Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
З 28 березня 2015 року Законом України від 12 лютого 2015 року Закону України №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" затверджено нову редакцію Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", частиною першою ст.147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Наведене узгоджується із положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України (частини 7 та 8 ст.33 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу").
Аналогічні положення закріплено також частиною другою статті 8 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка передбачає, що Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом, що передбачено ст.13 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці".
За правилами статті 142 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", у редакції чинній до 28 березня 2015 року, передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (абзац перший ч.1 ст.142 цього Закону). Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації (абзаци перший та третій ч.2 ст.142 цього Закону)
Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, про що зазначено в ст.143 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", у редакції чинній до 28 березня 2015 року.
Аналогічні правила закріплені і у статтях 145, 146 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції з 28 березня 2015 року.
З 01 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року №80-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 9 вересня 2015 року.
Отже, Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону №192-VІІІ обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Ураховуючи наведене, оскільки з 26.10.2014р. по 09.09.2015р. Кабінетом Міністрів України зміни до постанови №268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України від 16 січня 2014 року №719-VІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та №80-VІІІ видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону №2453-VІ, частини першої статті 147 Закону №2453-VІ (у редакції з 28 березня 2015 року) не передбачено, МОАК як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Відповідний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 12 липня 2016 року №21-1726а16 (справа №820/4648/15) та у постановах Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справах №820/4653/15 і №818/3372/15.
Додатком 47 до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", в редакції чинній з 09.09.2015р., Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів приведена у відповідність до абзацу другого ч.1 ст.147 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" але з приміткою, що у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду, що підлягає врахуванню з огляду на п.9 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року №80-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік".
Згідно з абзацом першим ч.2 ст.161 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Таким чином, з урахуванням наведеного правового висновку Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що права позивача не порушені, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Циганій С.І.
кат. 12.2