31 серпня 2016 рокусправа № 2а-0870/12302/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 2а-0870/12302/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецтрансгаз"
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
"29" грудня 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецтрансгаз" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 №0000222301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 91 218,75 грн. в т.ч. за основним платежем 72 975,00 грн. та 18 243,75 грн. за штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про неправомірність віднесення до складу валових витрат грошових коштів по взаємовідносинам з ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс», є необгрунтованими оскільки такі грошові кошти витрачені в межах господарської діяльності позивача у відповідності до пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для страхування ризиків невиконання зобов'язань з розміщення строкових банківських вкладів за договорами, укладеними з ВАТ КБ «Надра», ЗФ АКБ «Форум», ДФ АКБ «Індустріалбанк», ВАТ «Кредитпромбанк», ВАТ «МетаБанк», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк».
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 2а-0870/12302/11 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецтрансгаз" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Судом встановлено, що протягом перевіряє мого періоду позивачем укладено угоди строкового банківського вкладу з різними банківськими установами. З метою забезпечення безпеки даних угод, позивачем з ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс» укладено угоди страхування фінансових послуг. На підставі аналізу норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також враховуючи висновки акту перевірки позивача, суд дійшов висновку, що оскільки податковим органом не заперечується правомірність укладених угод банківського вкладу, законність відображення їх результатів у податковому обліку, то й відповідно операції зі страхування ризиків таких господарських операцій не можуть бути визнано такими, що здійснюються за межами господарської діяльності позивача, оскільки є похідними від договорів строкового банківського вкладу.
Постанову суду мотивовано необгрунтованістю висновків та дій податкового органу під час прийняття спірного рішення.
Не погодившись з постановою суду, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 2а-0870/12302/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не повно встановив обставини по справі та надав не вірну оцінку встановленим фактам. Скаржник наполягає на тому, що спірні операції не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому грошові кошти по вказаним операціям відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не можуть відноситись до складу валових витрат підприємства, а отже наявне заниження податку на прибуток.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у період з 16.05.2011 року по 29.06.2011 року посадовими особами ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Запоріжспецрансгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №803/23/30546153 від 13.07.2011року, яким зафіксовано виявлені перевірко порушення, зокрема:
- пп.1.32 ст.1, пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток по періодах: за півріччя 2008 року - 27975,00 грн., за ІІІ квартали 2008 - 38975,00 грн., за 2008 рік - 55475,00 грн., за 2009 рік - 17500,00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000222301 від 01.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 91 218,75 грн. в т.ч. за основним платежем 72 975,00 грн. та 18 243,75 грн. за штрафними санкціями.
Висновки податкового органу щодо заниження суми податку на прибуток позивачем обґрунтовано тим, що останнім здійснено завищення валових витрат, шляхом включення до них витрат на виплати по договорам страхування фінансових ризиків, які на думку податкового органу не відносяться до господарської діяльності Товариства, а отже не можуть бути включені до вира суб'єкта господарювання.
Не погодившись з позицією податкового органу, вважаючи її протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає вмотивованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах перевіряємого періоду позивачем укладено ряд угод строкового банківського вкладу з ВАТ КБ «Надра», ЗФ АКБ «Форум», ДФ АКБ «Індустріалбанк», ВАТ «Кредитпромбанк», ВАТ «МетаБанк», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк».
З мето забезпечення належного виконання укладених угод 07.03.2007 року між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс» укладено договір страхування фінансових послуг №13002/53, предметом якого було страхування ризику фінансових втрат, які можуть виникнути у страховика у зв'язку з невиконанням філією ВАТ КБ «Надра», Запорізьке РУ, зобов'язань по своєчасному та повному поверненню страховику боргових коштів, отриманих боржником від страховика за договором строкового банківського вкладу №16/2007/Ю000031/47 від 06.03.2007, сама яких на момент укладання даного договору складає 500000,00 грн.
10.07.2007 року між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс» укладено договір страхування фінансових послуг №13004/131, відповідно до п.1.2 якого - страховим випадком за даним договором є документально підтверджений факт виникнення збитків у страховика у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) ЗФ АКБ «Форум» зобов'язань по своєчасному та повному поверненню страховику боргових коштів, отриманих боржником від страховика по Генеральному договору банківського вкладу №30 від 09.07.07 та договору вкладного депозитного рахунку №1 від 09.09.07, сума яких на момент укладання даного договору складає 1 000 000,00 грн.
03.09.2007 року між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс» укладено договір страхування фінансових послуг №13005/161, відповідно до п.1.2 якого - страховим випадком за даним договором є документально підтверджений факт виникнення збитків у страховика у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) ДФ АКБ «Індустріалбанк» зобов'язань по своєчасному та повному поверненню страховику боргових коштів, отриманих боржником від страховика по договору строкового вкладу №DN/0900/4/07 від 23.02.07, в редакції додаткової угоди №1 від 23.08.07, сума яких на момент укладання даного договору складає 1 000 000,00 грн.
09.07.2008 року між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс» укладено договір страхування фінансових послуг №13002/117, відповідно до п.1.2 якого - страховим випадком за даним договором є документально підтверджений факт виникнення збитків у страховика у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) ВАТ «Кредитпромбанк» зобов'язань по своєчасному та повному поверненню страховику боргових коштів, отриманих боржником від страховика по договору строкового вкладу №34/ДТЛ-05-08 від 14.07.08, сума яких на момент укладання даного договору складає 1 000 000,00 грн.
17.12.2009 року між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс» укладено договір страхування фінансових послуг №13005/177, відповідно до п.1.2 якого - страховим випадком за даним договором є документально підтверджений факт виникнення збитків у страховика у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) ВАТ «МетаБанк» зобов'язань по своєчасному та повному поверненню страховику боргових коштів, отриманих боржником від страховика за депозитним договором «поточний» №32-24-09/0001-СД-Т1 від 27.03.09, сума яких на момент укладання даного договору складає 405000,00 грн.
17.12.2009 року між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс» укладено договір страхування фінансових послуг №13003/175, відповідно до п.1.2 якого - страховим випадком за даним договором є документально підтверджений факт виникнення збитків у страховика у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» зобов'язань по своєчасному та повному поверненню страховику боргових коштів, отриманих боржником від страховика по договору банківського вкладу №75709W33 від 08.12.09, сума яких на момент укладання даного договору складає 500 000,00 грн.
17.12.2009 року між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Біополіс» укладено договір страхування фінансових послуг №13004/176, відповідно до п.1.2 якого - страховим випадком за даним договором є документально підтверджений факт виникнення збитків у страховика у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) ВАТ «МетаБанк» зобов'язань по своєчасному та повному поверненню страховику боргових коштів, отриманих боржником від страховика за депозитним договором «вільна депозитна лінія» №32-24-07/227/115 від 14.06.07, сума яких на момент укладання даного договору складає 505000,00 грн.
Понесені за даними угодами втрати, позивачем віднесено до складу валових у відповідні періоди: за півріччя 2008 року - 27975,00 грн., за ІІІ квартали 2008 - 38975,00 грн., за 2008 рік - 55475,00 грн., за 2009 рік - 17500,00 грн.
Висновки податкового органу щодо заниження суми податку на прибуток позивачем обґрунтовано тим, що останнім здійснено завищення валових витрат, шляхом включення до них витрат на виплати по договорам страхування фінансових ризиків, які на думку податкового органу не відносяться до господарської діяльності Товариства, а отже не можуть бути включені до вира суб'єкта господарювання.
Колегія суддів не може погодитись з позицією відповідача по справі з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.
Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що враховуючи визнання податковим органом правомірності укладання договорів строкового банківського вкладу з ВАТ КБ «Надра», ЗФ АКБ «Форум», ДФ АКБ «Індустріалбанк», ВАТ «Кредитпромбанк», ВАТ «МетаБанк», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» та відображення таких операцій в податковому та бухгалтерському обліку, то операції з страхування ризиків таких господарських операцій не можуть бути визнані таким, що здійснюється поза межами господарської діяльності позивача, оскільки є похідними від договорів строкового банківського вкладу та відносяться до валових витрат, у відповідності до пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Таким чином, страхові виплати по вищевказаним угодам Товариством фактично нараховані, сплачені та віднесені до складу валових витрат, що відповідає приписам пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та є платою за дію договорів страхування, що є господарськими витратами підприємства, відносяться до валових витрат і не є його збитками в розумінні пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Виходячи з наведених вище норм, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 2а-0870/12302/11 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 2а-0870/12302/11 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко