Дата документу Справа № 320/1142/16-к
Провадження № 11-кп/778/1104/16
Єдиний унікальний № 320/1142/16-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016080140000727, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 квітня 2016 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Очеретове Валковського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 01.11.2010 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,104 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
2) 12.05.2011 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст.185, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 12.06.2012р. по відбуттю покарання;
3) 23.10.2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
4) 04.12.2014 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі;
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 04.12.2014 року, остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 8 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання постановлено обчислювати з 15 лютого 2016 року, тобто з моменту фактичного затримання.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 15 лютого 2016 року по 25 квітня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишений без змін.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку, 12.02.2016 року, приблизно о 21 годині, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з гаманця чорного кольору, який знаходився в жіночій сумці чорного кольору, таємно викрав належні ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 4050 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на зазначену суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок змінити, пом'якшити призначене йому покарання, оскільки суд при призначенні покарання не врахував наявність у нього захворювань, які ускладнюють відбування покарання, а також наявність на утриманні цивільної дружини, яка вагітна.
Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: обвинуваченого, зокрема і в останньому слові, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції не досліджує і не перевіряє вирок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у скоєнні злочину, за який він засуджений, а також щодо кваліфікації його дій, оскільки питання про це в апеляційній скарзі не порушується.
Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ст. 185 ч. 2 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, близьке до мінімального, що передбачене санкцією статті обвинувачення, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості злочину, дані, що характеризують особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також і те, що злочин скоєний ним після засудження за інший злочин до початку відбування покарання, що є підставою для застосування ст. 71 КК України. Суд апеляційної інстанції вважає, що обране обвинуваченому ОСОБА_7 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, таким, що відповідає тяжкості скоєного. Колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для задоволення апеляційної скарги і зміни вироку, оскільки апелянт не навів жодних аргументів, які б не були враховані судом першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, суд апеляційної інстанції зараховує в строк покарання ОСОБА_7 термін попереднього ув'язнення з 25.04.2016 року по 02.09.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 квітня 2016 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_7 термін попереднього ув'язнення з 25.04.2016 року по 02.09.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4