Справа № 640/7516/16-ц
н/п 2-о/640/128/16
"06" вересня 2016 р.Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Якуші Н.В.
при секретарі - Пічугіній А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У травні 2016 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту його постійного проживання з 1981 року і до теперішнього часу у житловому будинку №43 по вул.. Горянській у м. Харкові, а від так постійного проживання із спадкодавцем - ОСОБА_2 у зазначеному будинку на час відкриття спадщини.
При зверненні до суду із заявою про встановлення факту його проживання у житловому будинку №43 по вул. Горянській у м. Харкові з 1981 року по теперішній час, тобто факту постійного проживання із спадкодавцем у зазначеному будинку на час відкриття спадщини, заявник послався на те, що встановлення цього факту має значення для належного оформлення права на спадщину як спадкоємця за законом та одержання свідоцтва про право на спадщину.
В судове засідання представник заявника ОСОБА_3 не з'явився, належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи (а.с.61), клопотань чи заяв до суду не надав.
Зважаючи на положення ч.3 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якого, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, та з урахуванням необхідності дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, суд розглянув цивільну справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.2 ст. 197 ЦПК України) з урахуванням усіх письмових доказів, які були долучені до матеріалів справи та усних пояснень, які були надані представником заявника у минулому судовому засіданні.
Представник зацікавленої особи Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань чи заяв до суду не надав.
Дослідивши документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступного.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №312359 від 14.06.2011 року вбачається, що 12.06.2011 року померла ОСОБА_2 (а.с.6).
На запит суду було встановлено, що за даними перевірки архівних матеріалів, що знаходяться на зберіганні у справах Восьмої Харківської державної нотаріальної контори після ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 12 червня 2011 року, спадкова справа не заводилась, із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.55).
Таким чином, судом вбачається, що заявник не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2, яка є його матір'ю (а.с.9).
Разом з тим, із заяви, з якою ОСОБА_1 звернувся до суду, вбачається, що останній вважає, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем у будинку №43 по вул.. Горянській у м. Харкові на час відкриття спадщини, а тому вказував, що встановлення факту його постійного проживання з 1981 року по теперішній час у вищевказаному будинку, нададуть йому юридичні підстави для оформлення свідоцтва про право на спадщину за померлою матір'ю.
Проаналізувавши доводи, викладені у заяві та пояснення представника заявника, суд зазначає наступне.
Заяви про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи. ( Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» ).
Між тим, в паспорті ОСОБА_1 така відмітка є (а.с.12), та адреса реєстрації його місця проживання не співпадає з адресою проживання спадкодавці на час відкриття спадщини.
Посилання представника заявника на акт від 31.03.2016 року щодо підтвердження постійного місця проживання ОСОБА_1 за адресою м. Харків, вул.. Горянська, 43, підписаний трьома особами, повноваження яких не визначені, на думку суду є безпідставними, оскільки вказаний акт є неналежним доказом у розумінні ЦПК України та вимог ст.. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» де передбачено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. За змістом вказаної норми місцем проживання особи є її місце реєстрації за вказаною адресою.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що оскільки заявник має зареєстроване місце свого проживання за адресою, яка не співпадає з останнім місцем проживання спадкодавиці, тому він не може в безспірному порядку встановлювати факт, що має юридичне значення, оскільки вбачається спір про право.
Згідно з ч.6 ст.235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язано з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 210, 234, 235, 256 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Київського районного суду м. Харкова Н.В. Якуша