03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/10080/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Кицюк В.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
31 серпня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,
секретар Майданець К.В.,
за участю:
представника третьої особи
ОСОБА_3 ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, треті особи: Державна виконавча служба Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту,
У серпні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 31.07.2013, а саме житловий будинок АДРЕСА_1, та земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, накладеного постановою ДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області 24.10.2014.
В обґрунтування заявлених вимог вказував, що 31.07.2013 ним між ОСОБА_7 було укладено договір позики, згідно якого він надав ОСОБА_7 позику в сумі 100 000,00 грн. В забезпечення виконання своїх зобов'язань ОСОБА_7 передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. Йому стало відомо про те, що 24.10.2014 державним виконавцем Пустомитівського РУЮ Львівської області на виконання ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області було накладено арешт на вищенаведене майно з метою забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики.
Посилаючись на те, що позивач не є стороною даного виконавчого провадження, а також на те, що він є першим обтяжувачем і відтак має пріоритетне право на звернення стягнення на вищенаведене нерухоме майно, просить позов задовольнити, оскільки останнє, на його думку, порушує його права.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.05.2016 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції було не повно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, зокрема зазначає, що поза увагою суду залишилось те, що дата укладення договору іпотеки передує даті якою здійснювалось обтяження майна боржника ОСОБА_7, тому позивач як іпотекодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки воно постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив безпідставності та недоведеності заявлених позовних вимог та відсутності порушень прав позивача.
Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2015 змінено рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2015 в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики та встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 01.01.2010 укладено договір позики, за яким ОСОБА_3 передав ОСОБА_7 у власність грошові кошти в сумі 537 700,00 доларів США, а остання зобов'язалась повернути таку ж суму до 01.06.2014 (а.с. 43).
ОСОБА_3 умови договору позики були виконані. Будь-яких доказів того, що договір було виконано ОСОБА_7 та грошові кошти в сумі 537 700,00 доларів США повернуто ОСОБА_3, представлено не було. Відтак, судом було стягнуто суму позики в розмірі 537 700,00 доларів США, суму процентів за користування позикою 277 836,22 доларів США та 3% річних в сумі 18 969,60 доларів США (а.с. 45).
Також в даному провадженні Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалою від 24.10.2014, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.12.2014, забезпечувався вищезазначений позов шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_7 (а.с. 29, 30).
Постановою державного виконавця Пустомитівського РУЮ Львівської області від 24.10.2014 в порядку Закону України «Про виконавче провадження» виконана зазначена ухвала суду про забезпечення позову та накладено арешт на все майно ОСОБА_7 (а.с.12).
Крім цього, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2015 в задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання мирової угоди в процесі виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.03.2015 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено. Згідно даної ухвали суду, в примусовому порядку з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 відбувається стягнення за договором позики в сумі 9 003 030,00 грн. На стадії виконавчого провадження між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено мирову угоду, за умовами якої ОСОБА_7 передає ОСОБА_9 в рахунок погашення заборгованості належне їй на праві власності нерухоме майно. В той же час, суд чітко зазначив про те, що будь-які судові справи з приводу обтяжень, відчуження тощо рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_7, порушують законні права та інтереси ОСОБА_3, оскільки саме в його інтересах було накладено арешт на майно боржника з метою виконання його вимог, як першочергового обтяжувача. І лише після задоволення вимог ОСОБА_3 можуть бути задоволені вимоги всіх інших кредиторів (а.с. 50-53).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.10.2015, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2015, залишена без змін. При цьому, суд апеляційної інстанції детально проаналізував ті взаємовідносини, які склалися саме безпосередньо між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, про що зазначив в ухвалі (а.с. 54, 55).
Водночас, як свідчать матеріали справи, 31.07.2013 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено договір позики, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. за умови повернення до 31.07.2023 року включно (а.с. 7).
В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором 31.07.2013 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач передала в іпотеку позивачу належне їй на праві власності нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с. 8-11).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2015 у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса КМНО Кручини-Мінюкової Т.П., ОСОБА_7 про оскарження постанови нотаріуса, зобов'язанні вчинити дії, задоволено позовні вимоги та визнано незаконною постанову приватного нотаріуса КМНО Кручини-Мінюкової Т.П. від 12.02.2015 про відмову у вчиненні виконавчого напису та зобов'язано приватного нотаріуса вчинити виконавчий напис на вищезазначеному договорі іпотеки від 31.07.2013 шляхом надання ОСОБА_5 права продажу предмета іпотеки третій особі на умовах, визначених договором іпотеки та посвідчити вказаний договір купівлі-продажу іпотечного майна (а.с. 100-103).
На підставі вказаного рішення суду, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна (житлового будинку) від 12.04.2015, який укладено відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку», договору позики від 31.07.2013, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_5 передав нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1, у власність ТОВ «Кронберг», за ціною 3 777 569,00 грн. (а.с. 112-114). Згідно аналогічного договору від 12.04.2015 ОСОБА_5 передав у власність ТОВ «Кронберг» також вищезазначену земельну ділянку за ціною 2 300 000,00 грн. (а.с. 115-117).
24.04.2015 ТОВ «Кронберг» продало вищезазначене нерухоме майно ОСОБА_11 за відповідно 3 777 569,00 грн. та 2 300 000,00 грн. (а.с.118-123).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 18.05.2015 вищезазначене нерухоме майно на праві власності зареєстровано за ОСОБА_11 (а.с. 142).
Однак, влітку 2015 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2015 у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса КМНО Кручини-МінюковоїТ.П., ОСОБА_7 про оскарження постанови нотаріуса, зобов'язанні вчинити дії.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 скасовано рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2015 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що строк виконання зобов'язань за договором позики від 31.07.2013, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не настав (31.07.2023), відтак і не відбулося невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання, а тому не наступило право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Також ОСОБА_5 не звертався за вчиненням виконавчого напису з підстав порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором та це питання не було предметом спору (а.с. 104-108).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2015 касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, а рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 залишено без змін (а.с. 109-111).
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки від 31.07.2013, в межах якої накладено арешт на вищевказане майно.
Встановивши вищевказані фактичні обставини справи та врахувавши наявність судових рішень, які набрали законної сили, а також судових проваджень між ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які тривають розглядом, суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про відсутність порушень прав позивача та, як наслідок, відсутність належних правових підстав для задоволення позову. При цьому суд першої інстанції також обґрунтовано вказав на те, що іпотека ОСОБА_7 за іпотечним договором від 31.07.2013 укладеним з ОСОБА_5, була припинена в квітні 2015 року.
Водночас, слід зауважити, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.07.2016 відхилено касаційну скаргу ОСОБА_7 та залишено без змін рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2015 та рішення Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2015, якими стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики.
З огляду на викладене, доводів апеляційної скарги про не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованими, оскільки суперечать наявним у справі доказам, фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, треті особи: Державна виконавча служба Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді Л.Д. Українець
В.А.Шебуєва