ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 серпня 2016 року № 826/771/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_2
доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області
провизнання незаконним рішення,
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просить визнати незаконним рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2015 р., яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного рішення, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням його з Єдиного реєстру адвокатів України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні. Вважає, що рішення про позбавлення позивача права на зайняття адвокатської діяльності прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні 19.05.2016 р. суд, за згодою сторін, ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області (надалі - КДКА Київської області) від 24.12.2015 р. адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2001/10 від 25.12.2001 р.) притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення ОСОБА_2 права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням його з Єдиного реєстру адвокатів України.
Підставою для прийняття рішення про позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю стало наступне.
До КДКА Київської області надійшли скарги щодо дій адвоката ОСОБА_2, а саме: скарга від 10.03.2015 р. (вх. № 126) від заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_4 та скарга від 27.03.2015 р. (вх. № 151) від заступника голови Служби безпеки України ОСОБА_5
10.09.2015 р. дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
До дисциплінарної палати КДКА Київської області надійшло звернення суддів Сватівського районного суду Луганської області від 28.08.2015 р. за вих. № 6514/15 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
19.11.2015 р. дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та об'єднано зазначену дисциплінарну справу з дисциплінарною справою, порушеною стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргами Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року N 5076-VI (надалі - Закон N 5076-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 названого Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 20 цього ж Закону).
Статтею 21 Закону N 5076-VI визначено права та обов'язки адвоката.
Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. При цьому, адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону N 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі: 1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 3) смерті адвоката; 4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону N 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Частиною першою та другою статті 34 Закону N 5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до ст. 35 цього ж Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2015 р. КДКА Київської області надіслано на адресу позивача лист-повідомлення № 130 від 08.04.2015 р., яким позивача повідомлено, що на адресу КДКА Київської області надійшов лист (скарга) заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_4 відносно адвоката ОСОБА_2 Також вказаним листом позивачу запропоновано з'явитися 20.04.2015 р. на 12 год. 00 хв. до дисциплінарної палати КДКА Київської області для ознайомлення з листом та надання письмових пояснень.
15.04.2015 р. відповідачем отримано письмові пояснення позивача від 11.04.2015 р., в яких останній підтвердив отримання листа КДКА Київської області від 08.04.2015 р. № 130, надав письмові пояснення та просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно нього.
Також, КДКА Київської області було повідомлено позивача про надходження звернення суддів Сватівського районного суду Луганської області від 28.08.2015 р. (за вих. № 6514/15) та запропоновано ознайомитися із зверненням та надати письмові пояснення.
18.09.2015 р. відповідачем отримано письмові пояснення позивача від 16.09.2015 р., у яких останній підтвердив, що 15.09.2015 р. в повному обсязі ознайомився з заявою, надав письмові пояснення та просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно нього.
Листом від 08.04.2015 р. № 130 позивачу було запропоновано з'явитися 20.04.2015 р. до дисциплінарної палати КДКА Київської області для ознайомлення із скаргою та надання письмових пояснень.
З наведеного вище вбачається, що відповідач належним чином виконав вимоги статті 38 Закону N 5076-VI на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та надав позивачу право на викладення письмових пояснень.
Суд приймає до уваги те, що питання порушення КДКА Київської області ст. 38 Закону N 5076-VI вже досліджувалося судом при розгляді іншого адміністративного позову ОСОБА_2 Так, по справі № 826/22318/15 від 08.02.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 р., суд дійшов висновку, що факт не зазначення в повідомленні від 08.04.2015 р. № 130 про скаргу заступника голови Служби безпеки України ОСОБА_5 (від 27.03.2015 р. вх. 151) не є фактом, який свідчить про порушення відповідачем положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині відібрання пояснень у адвоката при вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи.
Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 р. було затверджено Правила адвокатської етики (надалі - Правила), які поширюються на всі види адвокатської діяльності та на всіх адвокатів України, а також на адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні, незалежно від обраних ними форм здійснення адвокатської діяльності (індивідуально, у формі адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання).
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Правил адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 цих же Правил всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порушення ст. 23 Закону N 5076-VI було здійснено ототожнення себе як адвоката, з клієнтами, що вбачається із листа позивача від 29.09.2015 р.
Матеріали справи свідчать про порушення позивачем Правил адвокатської етики, про його неналежну поведінку, неповагу та некоректне ставлення до суддів Сватівського районного суду Луганської області, працівників військової прокуратури Центрального регіону України та Служби безпеки України.
Щодо посилань позивача на те, що ОСОБА_7 не мала права підписувати оскаржуване рішення, оскільки не є членом дисциплінарної палати, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону N 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 50 цього ж Закону, у передбачених Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Відповідно до пункту 5.1.2 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України 16.02.2013 N 77 (у редакції рішення Ради адвокатів України 17.12.2013 N 268) (надалі - Регламент) голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вправі брати участь у засіданні будь-якої палати з правом голосу з усіх питань, які вирішуються на засіданні палати, його участь враховується при встановленні кворуму на засіданні палати. Голова КДКА не бере участі у голосуванні з питань обрання та відкликання з посад голів, заступників голів і секретарів плат.
У випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п'ятої статті 50 Закону вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
Аналогічні положення містяться в п. 6.17 Положення про КДКА Київської області, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №127 від 30.08.2014 року (надалі - Положення).
З тексту оскаржуваного рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.12.2015 року, вбачається, що зазначене рішення підписане головою КДКА Київської області, головою та секретарем дисциплінарної палати КДКА Київської області.
Беручи до уваги все вищезазначене, голова КДКА Київської області ОСОБА_7 мала право брати участь в засіданні дисциплінарної палати та, як наслідок, підписувати оскаржуване рішення.
Також, позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні від 24.12.2015 року (вступна частина) зазначено, що відносно нього розглядалися скарги першого заступника начальника ГУ - начальника слідчого управління МВС України ОСОБА_8 Однак, всупереч вимогам ст. 38 Закону ніхто і ніколи не ознайомлював позивача із скаргами ОСОБА_8
Щодо зазначених тверджень позивача слід зазначити наступне.
Результатом вирішення питань, віднесених Законом до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури, є рішення (п. 8.1 Регламенту).
Відповідно до п. 6.14 Регламенту результатом вирішення питань, віднесених законом до повноважень палати є рішення.
Рішення палати викладається в письмовій формі і повинно містити відомості про дату і місце його прийняття, склад палати, яким воно ухвалювалось, назву питання, яке розглянуто, обґрунтування прийнятого рішення. Рішення палати в дисциплінарній справі, крім вищезазначеної інформації, повинно містити також прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який притягається до дисциплінарної відповідальності, встановлені обставини у дисциплінарній справі з посиланням на докази, мотиви, з яких ухвалено рішення, сутність рішення за результатами дисциплінарного провадження, дисциплінарне стягнення в разі його застосування, порядок і строк оскарження (п. 6.15 Положення).
Із вступної частини оскаржуваного рішення від 24.12.2015 року вбачається, що дисциплінарна палата КДКА Київської області розглянула у відкритому засіданні матеріали перевірки на підставі скарг першого заступника ГУ - начальника Слідчого управління МВС України ОСОБА_8 щодо дій адвоката ОСОБА_2
Однак, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення було прийнято саме за розглядом скарг заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_4, заступника голови Служби Безпеки України ОСОБА_5 та суддів Сватівського районного суду Луганської області, а невірне зазначення заявника являється технічною помилкою.
Так, пунктом 8.9 Регламенту визначено, що КДКА (Палата) може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується на засіданні КДКА (Палати), про що постановляється рішення. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.
Враховуючи вищезазначене, допущені в протоколі технічні помилки не можуть слугувати підставою для скасування прийнятого дисциплінарної палати КДКА Київської області рішення.
Щодо твердження позивача про відсутність у КДКА Київської області компетенції здійснювати дисциплінарне провадження щодо адвоката, який має робоче місце в м.Києві, а не на території Київської області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону N 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Частиною 2 статті 17 Закону визначено, що адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.12.2001 р. № 2001/10, виданого на підставі рішення Київської обласної КДКА від 25.12.2001 р. № 84.
При цьому, робоче місце позивача знаходиться за адресою: 02002, АДРЕСА_1.
Пунктом 1.2.1 Регламенту визначено, що Регламент визначає порядок роботи КДКА, процедуру проведення засідань, прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень, та з питань внутрішньої діяльності КДКА.
При вирішенні питання дисциплінарної відповідальності юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розповсюджується - на адвокатів, адреса робочого місця яких, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України, визначена у даній територіально-адміністративній одиниці, за виключенням випадків, встановлених Радою адвокатів України (п. 4.3.2 Регламенту).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону N 5076-VI рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Згідно рішення Ради адвокатів України № 103 від 16.02.2013 р. «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» на адвокатів, які станом на 19.11.2012 р. отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких знаходиться в м.Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та ради адвокатів Київської області, зокрема, і щодо вирішення питання про притягнення таких адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
Беручи до уваги наведене, суд вважає помилковими твердження позивача про відсутність у відповідача повноважень щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, позаяк свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю було отримано позивачем у КДКА Київської області 25.12.2001 р.
Вказана позиція узгоджується із позиціями, викладеними в постанові Окружного адміністративного суду м.Києва по справі 826/26208/15 від 14.01.2016 р., постанові Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/13678/15 від 07.10.2015 р., які наявні в матеріалах справи.
Суд приймає до уваги пояснення відповідача з яких вбачається, що позивач самостійно подавав дані до ради адвокатів Київської області для внесення їх до Єдиного реєстру адвокатів України. Саме на підставі поданої позивачем заяви, його було включено до Єдиного реєстру адвокатів України, як адвоката Київської області. Заяви про виключення його з Єдиного реєстру адвокатів України, як адвоката Київської області, у зв'язку із зміною місця роботи, позивачем не подавалися.
Окрім того, з листа Ради адвокатів Київської області від 16.01.2016 р. вбачається, що щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2013- 2015 роки позивач сплачував саме на рахунок Ради адвокатів Київської області.
Проте, вирішуючи дану справу, суд виходить із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про порушення дисциплінарних справ проти позивача були прийняті 10.09.2015 р. та 19.11.2015 р. Натомість рішення, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності було прийнято 24.12.2015 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону N 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Враховуючи, що оскаржуване рішення було винесено із порушенням строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги позивача та визнання незаконним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2015 р., яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_2 задовольнити.
2. Визнати незаконним рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2015 р., яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2.
3. Судові витрати в сумі 551,21 грн. присудити на користь ОСОБА_2 за рахунок асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О.Іщук