01.09.16р. Справа № 904/5545/16
За позовом Виконавчого комітету Марганецької міської Ради Дніпропетровської області, м. Марганець, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "АВТОГРАД", м. Марганець, Дніпропетровська область
про визнання договору недійсним
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1 ов. №15/20-1488 від 01.07.16;
від відповідача - ОСОБА_2 посв. №4071/10 від 17.09.09, дов. від 03.08.16
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним, з моменту вчинення, договір №8 від 12.02.14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському у місті Марганці, укладений між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія “Автоград” (надалі Відповідач).
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що спірний договір укладено без відповідного рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради про надання дозволу на його укладання, що є підставою для визнанню договору недійсним, згідно з вимогами ст. 227 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуваний договір №8 від 12.02.14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському у місті Марганці, між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області та ТОВ “ТК “Автоград” не укладався, а надана Позивачем до позову копія зазначеного договору, не містить відтиску печатки сторони договору - організатора, та підпису від імені представника сторони договору - Перевізника, а отже, не може бути прийнята судом в якості належного доказу.
В судовому засіданні 01.09.16 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -
В матеріалах справи наявне рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області №260 від 24.04.13.
Відповідно до зазначеного рішення, виконком міської ради вирішив, в тому числі ввести в дію протокольне рішення конкурсного комітету № 3 щодо визначення перевізника-претендента ФОП ОСОБА_3 переможцем конкурсу на об'єкті конкурсу №7 (маршрут №4/2 “КІЛЬЦЕВИЙ-Б” графік №6, графік №7, графік №8, графік №9), та укласти договори з перевізниками переможцями конкурсу ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4Л,, ФОП ОСОБА_5, ПП “Ремсервіс-АТП 11211” на перевезення пасажирів на регулярних міських автобусних маршрутах загального користування у місті Марганці, терміном на 5 років.(п.11 вказаного рішення).
Згідно з ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Водночас, як стверджує Позивач в своєму позові, незважаючи на те, що після проведення конкурсу у 2013 році інші конкурси на пасажирські перевезення в місті не проводилися, всупереч вимогам чинного законодавства, між ТОВ «ТК «Авангард», який участі у конкурсі не приймав, та виконавчим комітетом було укладено договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському у місті Марганці № 8 від 12.02.2014 року, визнання недійсним якого, Позивач вимагає в судовому порядку.
В матеріалах справи міститься надана позивачем фотокопія копія договору №8 від 12.02.14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському у місті Марганці, укладеного між виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія “Автоград”.
Відповідно до п. 1.1 названого договору, організатор надає, а перевізник отримує строкове право на регулярні пасажирські перевезення у звичайному режимі руху на автобусному маршруті загального користування міському в місті Марганець Дніпропетровської області. На умовах і в порядку визначеному цим договором, а також паспортом автобусного маршруту регулярних перевезень міського.
Назва автобусного маршруту: маршрут №4 “КІЛЬЦЕВИЙ-Б” , сукупність графік руху автобусів за вказаним маршрутом №4/2 графік №7, графік №8, графік №9. (п.1.2.1 договору).
В процесі вирішення спору, Відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив факт укладення договору № 8 від 12.02.14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському у місті Марганці, між виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області та ТОВ “ТК “Автоград”.
Ухвалою суду від 04.08.2016 Позивача було зобов'язано надати додаткові докази в підтвердження заявлених вимог, в тому числі оригінал спірного договору №8 від 12.02.2014.
Позивач вимоги суду не виконав, оригінал спірного договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському у місті Марганці № 8 від 12.02.2014 року, суду не представив.
Відповідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ч. 3 ст. 36 ГПК України, оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу суду.
За умов заперечення Відповідачем факту укладення з Позивачем договору № 8 від 12.02.2014 року, не доведення Позивачем факту існування такого правочину шляхом надання суду його оригіналу, є підставою для відмови в задоволенні позову, в зв'язку з не доведенням обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.
Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача.
Керуючись, ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.09.2016року
Суддя ОСОБА_6