61022, м.Харків, пр. Науки, 5
31.08.2016р. Справа №905/2083/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м.Запоріжжя
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол», м.Горлівка
про стягнення 549561,43 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Без виклику представників сторін
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол», м.Горлівка про стягнення суми основного боргу у розмірі 466589,73 грн, пені - 50310,42 грн, 7% штрафу - 32661,28 грн.
Відповідно до ухвали від 04.07.2016р. господарського суду Донецької області за зазначеним позовом порушено провадження по справі №905/2083/16, розгляд справи призначено на 19.07.2016р.
Ухвалою суду від 19.07.2016р. розгляд справи відкладено на 09.08.2016р. Водночас, у судових засіданнях 09.08.2016р., 30.08.2016р. судом оголошувались перерви до 30.08.2016р., 14.09.2016р. відповідно.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №37 від 10.04.2012р. індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати орендних платежів у розмірі 466589,73 грн за період з листопада 2014 року по квітень 2016 року, що стало підставою для нарахування неустойки.
Відповідач у відзиві №85/01-16 від 04.08.2016р. та у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив з посиланням на норми ст.7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо скасування суб'єктам господарювання орендної плати за користування державним та комунальним майном, розташованим, зокрема, в населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того, в обґрунтування своєї правової позиції, відповідач посилався на норми ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, згідно з якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Разом з цим, за твердженням Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол», цистерни: заводський номер 59384636 (інв. №729966), заводський номер 59384826 (інв. №729995), які були передані в оренду за договором №37 від 10.04.2012р., не пройшли своєчасну перереєстрацію, що виключає можливість їх переміщення.
Згідно з п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя, зокрема зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії, витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.
Пунктом 2.1 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.
При підготовці справи до розгляду, суд дійшов висновку про необхідність скористатись своїм правом та витребувати документи та пояснення у Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Головний інформаційний-обчислювальний центр» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Фонду державного майна України, з огляду на наступне:
Як свідчать матеріали справи, спір у справі виник через те, що, на думку позивача, відповідач користується орендованим майном без оплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» орендних платежів, як орендодавцю.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався, в тому числі, на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», нормами ст.7 якого встановлено скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.
За приписами ч.4 ст.4 вказаного нормативно-правового акту перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
Відтак, норми ст.7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» скасовують обов'язок орендаря щодо сплати орендної плати, зокрема, у разі, коли це майно перебуває у державній або комунальній власності, та розташоване в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Як свідчать матеріали справи, 10.04.2012р. між Державним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (яке було реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на виконання постанови №955 від 03.10.2012р. Кабінету Міністрів України «Деякі питання утворення товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат») (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Концерн Стирол» (орендар) було укладено договір №37 оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності.
За змістом п.1.1 цього правочину (з урахуванням змін, передбачених додатковою угодою №4 від 31.12.2013р.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - цистерни-цементовози (вагони) моделі 15-1405 у кількості двох одиниць, заводський номер цистерн - 59384636 (інв. №729966) та 59384826 (інв. №729995), що перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», вартість якого визначена згідно з експертним висновком на 23.01.2012р., який є невід'ємною частиною цього договору і становить за незалежною оцінкою 127050 грн з ПДВ за одну одиницю.
Тобто, за змістом договору №37 від 10.04.2012р. передане в оренду майно є державним.
Згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.08.2016р., Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» припинено 29.10.2015р. за рішенням засновників; правонаступником цього товариства визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат».
При цьому, доказів внесення змін до договору №37 від 10.04.2012р. щодо правового режиму майна у зв'язку з наявністю обставин реорганізації Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» матеріали справи не містять.
Відповідно до наданих відповідачем відомостей Інформаційно-обчислювального центру залізничних адміністрацій, власником цистерн-цементовозів №59384636, №59384826 є Україна.
Згідно з Переліком, який затверджено постановою №83 від 04.03.2015р. Кабінету Міністрів України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» віднесено до об'єктів державної власності (металургійного комплексу Запорізької області), що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Водночас, у судовому засіданні 30.08.2016р. представник позивача надав пояснення №25-16/700 від 25.08.2016р., за змістом яких спірні цистерни знаходяться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», не належать до державного майна, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» відноситься до інституційного сектору економіки та є приватною нефінансовою корпорацією.
На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано:
- оригінал бухгалтерської довідки без номеру та дати про перебування спірних цистерн на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»;
- копію акту приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з копією додатку №3 «Перелік основних фондів Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», які передаються до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»;
- копію витягу №15-09/820 від 21.02.2014р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Разом з цим, за змістом статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» його учасником є, в тому числі, Фонд державного майна України (п.2.4); товариство є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50% (п.4.2); товариство є правонаступником щодо прав і обов'язків Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» внаслідок реорганізації державного підприємства шляхом приєднання до товариства (п.4.4); Фонду державного майна України належить 51% статутного капіталу товариства (п.6.4); майно товариства складається з основних засобів, обігових коштів, акцій (часток, паїв) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, а також інших активів, відображених у балансі товариства (п.7.1); джерелами формування майна товариства є, в тому числі, матеріальні вклади учасників до статутного капіталу (п.7.2); товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу (п.7.3).
Відтак, з огляду на наявність суперечливих даних відносно правового режиму орендованого майна, суд вважає доцільним витребувати у Фонду державного майна України та Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Головний інформаційний-обчислювальний центр» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» документи та пояснення з приводу питань, які виникли.
Одночасно, заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що вагони №59384636, №59384826 29.07.2015р. не пройшли своєчасну перереєстрацію, що виключає можливість їх переміщення.
У судовому засіданні 30.08.2016р. на запитання суду: «Де фактично знаходились (знаходяться) в період з листопада 2014 року по квітень 2016 року, станом на 31.03.2015р., а також на теперішній час спірні цистерни?» представник відповідача надав відповідь про їх знаходження на під'їзних коліях Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» у місті Горлівка Донецької області.
В силу норм ч.2 ст.32 Господарського процесуального кодексу України пояснення представників сторін є доказами у справі. При цьому, згідно з ч.2 ст.43 вказаного нормативно-правового акту ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з того, що спірні цистерни по своїй суті є рухомим майном (вагонами), суд вважає необхідним витребувати у Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Головний інформаційний-обчислювальний центр» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» документи та пояснення щодо переміщень спірного майна.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з метою з'ясування всіх обставин по справі, приймаючи до уваги приписи п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне, за власною ініціативою, витребувати документи та пояснення від Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Головний інформаційний-обчислювальний центр» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Фонду державного майна України.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1 ст.65, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Витребувати у Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Головний інформаційний-обчислювальний центр» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відомості про знаходження цистерн-цементовозів (вагонів) моделі 15-1405, заводські номери цистерн - 59384636 (інвентарний №729966), 59384826 (інвентарний №729995) у автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ), а також їх розташування (переміщення) в період з листопада 2014 року по теперішній час.
Витребувати у Фонду державного майна України письмові пояснення з посиланням на підтверджуючі документи щодо: правового статусу майна, яке є предметом договору оренди №37 від 10.04.2012р., а саме: цистерн-цементовозів (вагонів) моделі 15-1405, заводські номери - 59384636, 59384826, які відповідно до акту приймання-передачі б/н від 31.12.2013р. майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» передано Фондом державного майна України до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат».
Витребувати у Фонду державного майна України письмові пояснення з посиланням на підтверджуючі документи стосовно того, на праві користування чи власності Фондом державного майна України було передано цистерни-цементовози (вагони) моделі 15-1405, заводські номери - 59384636, 59384826, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат».
Всі витребувані матеріали надати до суду з відповідно оформленими супровідними листами в строк до 13.09.2016р.
Звернути увагу, що за приписами п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки (за наявності) підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи або фізичної особи-підприємця.
Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно зі ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України.
Суддя Ю.О.Паляниця