01.09.2016 року Справа № 904/2827/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Джихур О.В., Чимбар Л.О.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.,
за участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №14-328 юр від 22.08.2016р.;
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2827/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Елпромпроект”, м.Одеса
до публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 462 243, 91 грн.
В квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю “Елпромпроект” (далі ТОВ “Елпромпроект”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” (далі ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”) про стягнення 442 625, 59 грн. основного боргу, 14 044, 47 грн. інфляційних втрат та 5 573, 85 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2827/16 (суддя Панна С.П.) позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” на користь ТОВ “Елпромпроект” 442 625, 59 грн. основного боргу, 5 564, 11 грн. 3% річних, 14 041, 34 грн. інфляційних втрат та 6 933, 46 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №3107 від 31.07.2015р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2827/16 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 442 625, 59 грн., інфляційних втрат в сумі 14 041, 34 грн. та 3% річних в сумі 5 564, 11 грн., прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “Елпромпроект” відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права; позивачем за результатами виконання підрядних робіт за договором №3107 не було надано замовнику документи, передбачені п. 4.3 договору, а саме, рахунки, податкові накладні, що свідчить про не виникнення у відповідача обов'язку з оплати виконаних проектних робіт (як 90% їх вартості, так і 10% такої вартості), спростовує існування заборгованості відповідача та унеможливлює застосування будь-яких правових наслідків порушення зобов'язання; судом не враховано фактичні обставини реалізації договірних відносин між сторонами, що призвело до помилкового висновку про існування заборгованості відповідача в розмірі 442 625, 59 грн., тоді як фактична вартість виконаних підрядником робіт з урахуванням застосованих замовником до підрядника штрафних санкцій становить 433 505, 59 грн.; графіком виконання робіт встановлена поставка обладнання 01.08.2015 - 20.10.2015, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи 01.09.2015 - 30.11.2015, тоді як підрядником допущено прострочення виконання обсягу робіт за договором №3107 на 26 календарних днів, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації; до підрядника підлягають застосуванню штрафні санкції у вигляді неустойки, передбаченої пп. б) п. 16.3 договору №3107, в розмірі 9 120, 00 грн.; загальний розмір вартості виконаних позивачем підрядних робіт слід зменшити на суму штрафних санкцій, як це передбачено п.16.3 договору №3107; навіть якщо припустити наявність у відповідача прострочення грошового зобов'язання перед позивачем, що є недоведеним, висновок суду про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму зобов'язання 442 625, 59 грн. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки вартість виконаних позивачем підрядних робіт, зменшена на суму штрафних санкцій, становить 433 505, 59 грн., що свідчить про протиправність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Елпромпроект” просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 по справі №904/2827/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
01.09.2016 представник ТОВ “Елпромпроект” в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 213).
31.08.2016 від ТОВ “Елпромпроект” надійшло клопотання про оголошення перерви в слуханні справи у зв'язку з перебуванням представника у службовому відрядженні, що унеможливлює забезпечення явки представника позивача в судове засідання.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене та факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
31.07.2015 між ТОВ “Елпромпроект” (підрядник) та ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” (замовник) укладено договір №3107 на виконання робіт на об'єкті, за умовами якого підрядник у межах договірної ціни виконує власними і залученими силами (по узгодженню з замовником на умовах, передбачених п. 8.1), комплекс робіт: будівельно-монтажні роботи з монтажем, поставку обладнання та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: “Новий кисневий блок (37 тис.м3/год (177-14 Кисневе виробництво. Операторські диспетчерські кисневої станції і УЄД. Система обліку і споживання кисню та азоту ВРУ Linde Gas” у повному обсязі основних та супутніх робіт згідно специфікації робіт та відомості обсягів робіт (п.1.1 договору).
В п. 2.1 договору визначено, що договірна ціна робіт, доручених для виконання підряднику, розрахована на рівні конкурсної пропозиції підрядника та є незмінною і складає 456 000 грн.
Згідно п. 4.1 договору, замовник здійснює оплату після підписання ним пакету документів, а саме: 90 % вартості фактично виконаних робіт на підставі довідки (форма КБ-3), засвідченої підписами уповноважених представників сторін, протягом 30 календарних днів з дати підписання довідки; 10 % вартості фактично виконаних робіт замовник сплачує підряднику протягом 30 календарних днів з дати підписання акта готовності об'єкта до експлуатації.
За п. 4.3 договору, остаточний термін передачі повного пакета документів (акти, податкова накладна, рахунок) - 20 число звітного місяця.
Відповідно п. п. б) п. 16.3 договору, за порушення строків виконання зобов'язань щодо виконання робіт та/або поставки обладнання, зазначених у “Графіку виконання та фінансування робіт”, з вини підрядника, останній сплачує замовнику неустойку в наступних розмірах: 0,5% від загальної вартості договору за кожний тиждень прострочення на протязі перших двох тижнів; 1% від загальної вартості договору за кожний послідуючий тиждень прострочення, починаючи з третього тижня; здійснення розрахунків може проводитися шляхом зменшення суми рахунку за виконані роботи, який підлягає сплаті в поточному місяці на вищевказану суму.
Договір набирає сили після підписання сторонами і діє до 31.12.2015. В будь-якому випадку, в частині Гарантії договір діє до завершення гарантійних строків. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, та від виконання тих обов'язків, що залишились невиконаними (п. 18.3 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, підрядні роботи та поставка обладнання, передбачені договором №3107, були виконані підрядником та прийняті замовником на загальну суму 442 625, 59 грн. у наступному порядку:
у вересні 2015р. на суму 297 504, 79 грн. згідно довідки форми КБ-3 від 18.09.2015р. та акта №1 виконаних будівельно-монтажних робіт від 16.09.2015р;
у вересні 2015р. на суму 8 978, 40 грн. згідно довідки форми КБ-3 від 23.09.2015р. та акта №1 форми КБ-2в на обладнання від 22.09.2015р.;
у жовтні 2015р. на суму 101 289, 60 грн. згідно довідки форми КБ-3 від 08.10.2015р. та акта №1 форми КБ-2в на обладнання від 07.10.2015р.;
у грудні 2015 на суму 34 852, 80 грн. згідно довідки форми КБ-3 від 21.12.2015р. та акта №1 форми КБ-2в виконаних пусконалагоджувальних робіт від 21.12.2015р.
24.12.2015 сторонами складено та підписано без будь-яких зауважень акт готовності об'єкта до експлуатації №468.
Позивачем як доказ виконання ним підрядних робіт та виникнення заборгованості у відповідача надано довідки про вартість виконаних підрядних робіт та затрат, акти, податкові накладні та рахунки на оплату №335 від 16.09.2015р., №345 від 22.09.2015р, №362 від 07.10.2015р., №421 від 21.12.2015р.
Враховуючи умови п. 4.1 договору щодо здійснення оплати, кінцевий термін сплати 90% від суми 297 504, 79 грн. на підставі довідки форми КБ-3 від 18.09.2015 до 19.10.2015 включно, кінцевий термін сплати 90% від суми 8 978, 40 грн. на підставі довідки форми КБ-3 від 23.09.2015 до 23.10.2015 включно, кінцевий термін сплати 90% від суми 101 289, 60 грн. на підставі довідки форми КБ-3 від 08.10.2015 до 09.11.2015 включно, кінцевий термін сплати 90% від суми 34 852, 80 грн. на підставі довідки форми КБ-3 від 21.12.2015 до 20.01.2016 включно.
Кінцевий термін оплати 10% виконаних робіт за договором №3107 від 31.07.2015, що складають 44 262, 56 грн., до 25.01.2016 включно.
Протягом строку, встановленого п. 4.1 договору, відповідач вартість виконаних за договором робіт та поставленого обладнання не оплатив.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору з позивачем не розрахувався, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 442 625, 59 грн. (398 363, 03 грн. (90%) + 44 262, 56 грн. (10%)).
Також суд першої інстанції, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача 5 564, 11 грн. 3% річних за період з 20.10.2015 по 11.04.2016 та 14 041, 34 грн. інфляційних втрат за період листопад 2015р. - березень 2016р., відмовивши в позові в частині решти позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з помилками в розрахунку.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:
по-перше, щодо посилання відповідача на не отримання ним податкових накладних та рахунків, то факт проведення сторонами господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами. Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. В силу приписів Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підписаний сторонами акт виконання робіт є первинним обліковим документом, що фіксує та підтверджує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи. Рахунок-фактура є документом, який містить певну інформацію, зокрема, платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання цього документу не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що ним у період до подання даного позову було заявлено вимогу про необхідність надання рахунків та податкових накладних, отже, відповідач у період з часу підписання акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт не повідомив позивача про неможливість здійснення оплати через відсутність документів, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів. Неотримання рахунку-фактури відповідачем та інших документів не звільняє відповідача від обов'язку виконати грошове зобов'язання у визначений договором строк;
по-друге, позивач виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації №468 від 24.12.2015р. Сторонами станом на 01.12.2015р. визначено в акті звірки розрахунків заборгованість відповідача по договору №3107 в розмірі 407 772, 79 грн. (а.с.155). Наведена сума повністю відповідає сумі актів виконаних робіт за вересень та жовтень 2015р., а з урахуванням суми виконаних робіт за грудень 2015р. відповідає визначеній в позові сумі основного боргу;
по-третє, щодо зменшення вартості виконаних підрядних робіт за договором на суму штрафних санкцій, що підлягають застосуванню до підрядника за п. п. б) п. 16.3 договору №3107 у зв'язку з допущенням ним прострочення його договірних обов'язків, то в наведеному пункті договору мова йде не про обов'язковість зменшення рахунку, а про можливість, що розуміє під собою згоду сторін договору на здійснення відповідних заліків. До того ж, застосування санкцій до підрядника відповідно до положень п. п. б) п. 16.3 договору №3107 можливе за умови наявності його вини, що підлягає доказуванню в даному випадку. Відсутні докази нарахування замовником відповідних санкцій та пред'явлення їх підряднику до оплати, зустрічний позов на відповідну суму не надавався. Крім того, відповідач, за наявності відповідних підстав, не позбавлений права звернутися з позовом до господарського суду за захистом своїх прав;
в четверте, факт виконання позивачем робіт відповідно до акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт відповідачем не заперечувався, зауваження повноважних осіб на зазначених документах відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. по справі №904/2827/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя О.В. Джихур
Суддя Л.О. Чимбар
(Повний текст постанови складений 02.09.2016р.)