Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"05" вересня 2016 р. № 927/819/16
Суддя Кушнір І.В., розглянувши матеріали позовної заяви № б/н від 31.08.16
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
вул. Котляревського, 34/129, м. Чернігів, 14000
До Відповідача: Чернігівської міської ради,
вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про визнання права користування земельною ділянкою та визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування
Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Чернігівської міської ради про:
- визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у м. Чернігові для обслуговування власного об'єкту нерухомості - автостоянки: будівлі літерою А-1, загальною площею 10,1 м кв., що належить згідно договору купівлі-продажу №3625 від 26 серпня 2005 року, та зобов'язання Чернігівської міської ради надати Позивачу дозвіл для складання проекту із землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки на умовах оренди;
- визнання незаконним та скасування рішення Чернігівської міської ради від 30 червня 2016 року "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам", яким комунальному підприємству "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2000 га по АДРЕСА_1 у м. Чернігові для розміщення автостоянки з подальшим наданням земельної ділянки в постійне користування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України:
"3) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі".
Згідно з п.п.1,2 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п.2.10.-2.11. п.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами) у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як вбачається з резолютивної частини позовної заяви, Позивачем фактично заявлено три окремі позовні вимоги немайнового характеру:
1) визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у м. Чернігові для обслуговування власного об'єкту нерухомості - автостоянки: будівлі літерою А-1, загальною площею 10,1 м кв., що належить згідно договору купівлі-продажу №3625 від 26 серпня 2005 року;
2) зобов'язання Чернігівської міської ради надати Позивачу дозвіл для складання проекту із землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки на умовах оренди;
3) визнання незаконним та скасування рішення Чернігівської міської ради від 30 червня 2016 року "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам", яким комунальному підприємству "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2000 га по АДРЕСА_1 у м. Чернігові для розміщення автостоянки з подальшим наданням земельної ділянки в постійне користування.
Позивач повинен був сплатити судовий збір окремо за кожну з вищевказаних вимог.
У якості доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, Позивачем до позову додана квитанція №19 від 31.08.2016 на суму 2756,00грн., з якої вбачається, що Позивачем було сплачено судовий збір лише за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Позов в частині третьої позовної вимоги немайнового характеру судовим збором не оплачено.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Позивачем не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У абз. 2 п.п.2.22. п.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами) зазначено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України:
"Позовна заява повинна містити:
5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов."
Згідно з п.4 ч.1, ч.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України:
"До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього."
Відповідно до абз. 4 п.п. 3.12 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами) під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно з ч.1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Таким чином, для ідентифікації земельної ділянки як об'єкта цивільних прав необхідні дані про її межі, площу та місце розташування.
Разом з тим, в резолютивній частині позовної заяви відсутні дані про площу та установлені межі земельної ділянки, право користування на яку просить визнати Позивач.
Позивач зазначає в позові, що для визначення точного розміру та конфігурації ним буде заявлятися клопотання про проведення земельно-технічної експертизи.
При цьому, обставин та доказів неможливості замовлення Позивачем особі, уповноваженій на проведення землевпорядних робіт, відповідного проекту землеустрою чи експертного висновку, який до подачі позову до суду дав би можливість ідентифікувати спірну земельну ділянку по наведеним параметрам та одразу конкретизувати позовні вимоги, Позивачем не наведено.
Крім того, всупереч вимогам ч.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України Позивачем до позову не додано оскаржуване рішення міської ради.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України:
"Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;
4) не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі."
З урахуванням вищевикладеного, позовна заява підлягає поверненню Позивачу без розгляду.
Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, при наступному зверненні до суду Позивачу необхідно надати нормативно-правове обґрунтування наявності у господарських судів повноважень та компетенції:
- визнавати саме незаконними та одночасно скасовувати рішення органів державної влади або місцевого самоврядування;
- зобов'язувати приймати органи державної влади або місцевого самоврядування приймати конкретні, чітко визначені рішення з приводу земельних питань, зокрема і надавати дозвіл для складання проекту землеустрою.
Керуючись п. п. 3,4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовну заяву та додані до неї документи матеріали повернути Позивачу без розгляду.
Додаток на 27 арк. , в тому числі оригінал квитанції №19 від 31.08.2016 про сплату судового збору в сумі 2756,00 грн.
Суддя Кушнір І.В.