"30" серпня 2016 р. Справа № 922/2093/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі - Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, договір про надання адвокатом правової допомоги, надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 16.06.2016 р.;
1-го відповідача - не з"явився;
2-го відповідача ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 01.07.2016 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" (вх. № 2228 Х/3-12) на ухвалу господарського суду Харківської області від 30 червня 2016 року по справі №922/2093/16
за позовом ОСОБА_3, м. Харків
до: 1. ОСОБА_4, м. Харків
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек", м. Харків
про визнання недійсними рішення,-
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2016 року по справі №922/2093/16 (суддя Суслова В.В.) заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони внесення змін до складу відомостей про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" до державних реєстрів.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 30.06.2016 року по справі №922/2093/16.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми процесуального права, що згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для її скасування.
Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає, що ухвала місцевого суду була винесена із дотриманням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх обставини справи.
Крім того, представником позивача заявлено усне клопотання про зупинення провадження по справі №922/2093/16 до розгляду кримінальної справи, що порушена слідчими органами відносно керівників (засновників) товариства -відповідача.
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, а також вимоги апеляційної скарги, доводи та докази в їх підтвердження, дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача з огляду на наступне.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Проте, в даному випадку відсутня така умова для зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи, оскільки у межах справи №922/2093/16 господарський суд зобов'язаний самостійно встановити обставини справи та провести оцінку наданих сторонами доказів.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмові докази, долучені до матеріалів справи, колегія суддів встановила наступне.
Згідно статті 101Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при винесенні ухвали від 30.06.2016 року виходив з того, що забезпечення позову попередить майбутні порушення прав і законних інтересів позивача та забезпечить реальне виконання рішення суду.
Проте, погодитись з такими висновками суду не можна, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладанням арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії (стаття 67 ГПК України в редакції на дату прийняття оскаржуваної ухвали).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Такої ж правової позиції щодо вирішення питання про забезпечення позову дотримується і Верховний Суд України (пункт 45 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Отже, єдиною підставою забезпечення позову статтею 66 Господарського процесуального кодексу України визначено гарантію реального виконання рішення господарського суду. У свою чергу, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення).
У спірних відносинах предметом позову є вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства про зміну складу засновників. Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони товариству вносити зміни до складу відомостей про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" до державних реєстрів не перебуває у зв'язку з предметом заявленої позовної вимоги.
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, наведеного не врахував, не дослідив, яким чином невжиття такого заходу забезпечення позову, у випадку задоволення позовних вимог, утруднить виконання або призведе до неможливості виконання рішення суду у справі чи яким чином його вжиття забезпечить фактичне виконання рішення суду.
Так, під час винесення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції, не звернув уваги на відсутність доказів, підтверджуючих необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" здійснювати дії стосовно проведення змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Місцевим господарським судом не надано оцінку, тому факту, що відповідно до відомостей які містяться у відкритій мережі інтернет на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua), єдиним засновником (учасником) ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" є ОСОБА_5, а ні ОСОБА_3, як зазначено позивачем.
Отже, судом першої інстанції не здійснено оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог щодо забезпечення позову, не враховано принципу забезпечення збалансованості інтересів інших учасників товариства, а саме ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек".
Тобто, місцевим господарським судом належним чином не досліджувалась адекватність вжитих ним заходів у співвідношенні права (інтересу) позивача, на захист якого подано позов у даній справі, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти відповідні дії.
Вжитий місцевим господарським судом оскаржуваною ухвалою захід щодо забезпечення позову жодним чином не спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову, оскільки судове рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек", не потребує його фактичного виконання у порядку, передбаченому статтею 115 Господарського процесуального кодексу України.
Крім цього, судова колегія вважає, що обрані заходи забезпечення позову не пов'язані із предметом спору та можуть впливати на господарську діяльність товариства, а відтак безпідставно застосовані судом першої інстанції.
Зокрема, заборонивши відповідачу вчиняти дії щодо внесення змін до установчих документів, місцевий господарський суд всупереч вимогам статті 67 ГПК України вирішив питання, які стосуються внутрішньої діяльності товариства, та обмежують права учасників ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек".
Отже, виходячи з досліджених апеляційним господарським судом матеріалів оскарження ухвали по справі та наведених вище положень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у спірних відносинах підстав для застосування статті 66 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час, за приписами статті 33, 66 ГПК України заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16).
При цьому, виходячи з пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, тоді як саме лише посилання в заяві на потенційну можливість здійснення відповідачем дій без наведення відповідного обґрунтування не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Незважаючи на це, у заяві не міститься посилання на будь-які докази, що свідчать про намір відповідача щодо порушення корпоративних прав заявника.
Відтак, відсутні належні й достатні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом заборони внесення змін до складу відомостей про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" до державних реєстрів.
В матеріалах справи міститься ухвала господарського суду Харківської області від 15.08.2016 року у даній справі, за якою було скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2016 року у справі № 922/2093/16.
Вирішуючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить із того, що скасування судом першої інстанції застосованих заходів до забезпечення позову не впливає на апеляційний розгляд апеляційної скарги по суті, оскільки предметом апеляційного провадження є ухвала як процесуальний документ, який може бути скасований лише судом апеляційної інстанції або касаційної інстанції.
Крім того, колегія суддів враховує, що скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції не призводить до автоматичної втрати сили застосованих заходів, оскільки доказів її виконання до суду не надано.
Також колегія суддів враховує, що оскаржувана ухвала і заходи до забезпечення позову діяли певний час - з моменту винесення ухвали про забезпечення позову і до моменту скасування місцевим господарським судом заходів до забезпечення позову, і могли призвести до певних правових наслідків. Таким чином, приходячи до висновку про безпідставність застосування цих заходів, суд апеляційної інстанції повинний застосувати всіх заходів щодо усунення негативних наслідків, які могли виникнути під час виконання цієї ухвали.
В силу викладеного колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги по суті є її обов'язком.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 19.07.2016 року по справі № 922/1177/16.
Як встановлено статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів до забезпечення позову у місцевого господарського суду були відсутні, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 30.06.2016 року - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.06.2016 року по справі №922/2093/16 скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони внесення змін до складу відомостей про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" до державних реєстрів.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/ртек" (код ЄДРПОУ 25583638, м. Київ, вул. Івана Лепса, 6, 03124) 1378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.