91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.04.09 Справа № 18/45пн(11/163пн).
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Ювілейний, м. Луганськ
до: 1-го відповідача -приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Ювілейний, м. Луганськ
2-го відповідача -приватного підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ
3-го відповідача -приватного підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ
про усунення перешкод у користуванні майном
за участю представників:
від позивача: не прибув;
від 1-го відповідача: не прибув;
від 2-го відповідача не прибув;
від 3-го'відповідача не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про спонукання відповідачів усунути перешкоди в користуванні об'єктом нерухомості -нежитловими будівлями, розташованими за адресою: м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Артема, буд. 12 (магазином, кафе-баром «Титаник»з навісом), шляхом виселення відповідачів з нежитлових будівель та звільнення цих будівель від рухомого майна та речей.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він є власником вказаних об'єктів нерухомості, а відповідачі незаконно зайняли та користуються частиною цих об'єктів.
Відповідачі проти позову заперечують посилаючись на його необґрунтованість.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
26.04.2006 між ТОВ «Шахтарський ринок»та позивачем був підписаний договір купівлі-продажу № 01 згідно якому, позивач купив у ТОВ «Шахтарський ринок»об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Артема, буд. 12.
Рішенням третейського суду для вирішення конкретного спору від 19.05.2006 по справі № 01/К-2006 був визнаний дійсним договір купівлі-продажу від 26.04.2006 № 01 та визнано за позивачем право власності на об'єкти нерухомості.
Право власності на об'єкти нерухомості було зареєстровано в БТІ за позивачем.
На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про спонукання відповідачів усунути перешкоди в користуванні об'єктом нерухомості -нежитловими будівлями, розташованими за адресою: м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Артема, буд. 12 (магазином, кафе-баром «Титаник»з навісом), шляхом виселення відповідачів з нежитлових будівель та звільнення цих будівель від рухомого майна та речей.
Відповідачі проти позову заперечують посилаючись на те, що позивач не є власником вказаних будівель.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Договір купівлі-продажу від 26.04.2006 № 01, підписаний між ТОВ «Шахтарський ринок»та позивачем, нотаріально не посвідчений і не зареєстрований.
Правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ст. 210 ЦК України).
Враховуючи, що договір купівлі-продажу від 26.04.2006 № 01 не зареєстрований, він не є вчиненим.
Відповідно, позивач не набув права власності на нерухомість, вказану в зазначеному договорі.
Рішення третейського суду від 19.05.2006 по справі № 01/К-2006, яким договір купівлі-продажу від 26.04.2006 № 01 був визнаний дійсним та визнано за позивачем право власності на об'єкти нерухомості, не має преюдиційного характеру і не ґрунтується на законі.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2008, яка набрала законної сили, скасовано державну реєстрацію за позивачем права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Артема, буд. 12.
Таким чином, позивач не є власником об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Артема, буд. 12, і відповідно, право власності позивача на вказані об'єкти нерухомості не може бути порушено відповідачами, так як таке право у позивача відсутнє.
За таких обставин, в позові слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
21 квітня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 22 квітня 2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко