Справа № 1-648/2008 p.
м. Луцьк 19 вересня 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Каліновської B.C. за участі секретаря Лунь О.В. прокурора Воробія О.П.3ахисника ОСОБА_1 потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, непрацюючої, несудимої, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 807 , -
- у вчиненні злочину, передбаченого cm. 122 ч.1 КК України, -
ОСОБА_4, 09 лютого 2008 року, приблизно в 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в загальному коридорі гуртожитку по пр. Відродження, 55 в м. Луцьку, на ґрунті неприязних відносин, в ході конфлікту, умисно вилила в обличчя гр. ОСОБА_2 розчин білизни, чим спричинила йому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
В судовому засіданні підсудна свою вину у вчиненому не визнала.
Вина підсудної підтверджується повністю зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 09 лютого 2008 року, проходячи по загальному коридору в гуртожитку, який
розташований по пр. Відродження, 55 в м. Луцьку, побачив підсудну ОСОБА_4, яка, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сиділа і курила. Він зробив їй зауваження, сказавши щоб вона йшла додому. Приблизно через 5 хвилин, коли він проходив повз дверей кухні кімнати № 807, двері відчинились і звідти вийшла підсудна, яка нічого не пояснюючи, вилила йому в обличчя якусь рідину, по запаху він відчув, що це розчин хлорки. В результаті неправомірних дій підсудної йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді опіку рогівки та кон»юктиви обох очей, внаслідок яких він лікувався амбулаторно та стаціонарно.
Пояснення потерпілого про обставини події об'єктивно підтверджуються доказами по справі.
Підсудна суду показала, що 09 лютого 2008 року вона дійсно, перебуваючи в нетверезому стані, сиділа в загальному коридорі гуртожитку, говорила сама до себе і курила. По коридору йшов потерпілий. Вона схопила з тумбочки пляшку з білизною і замахнулась нею на потерпілого. Оскільки кришка вилетіла з пляшки, то білизна потрапила ОСОБА_2 на обличчя.
Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 917 від 19 травня 2008 року ( а.с. 56-58) в потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку рогівки та кон»юктиви обох очей, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я і являються наслідками дії агресивної хімічної речовини (рідини).
Згідно протоколів відтворення обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_2 ( а.с. 26-30) та підсудна ОСОБА_4 ( а.с. 44-49) на місці розповіли та показали де, коли і при яких обставинах підсудна спричинила потерпілому тілесні ушкодження.
Суд розцінює покази підсудної про те, що вона умисно не спричиняла потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а вилила на нього білизну, захищаючись від нього, оскільки він її штовхнув на підлогу, а потім замахнувся, щоб вдарити, як намагання уникнути відповідальності за вчинене, не бере їх до уваги, оскільки вони
спростовуються вищезазначеними доказами по справі і нічим не підтверджуються.
Крім того, допитана в якості свідка, дочка підсудної ОСОБА_5 показала, що коли мати взяла пляшку в руки, то відстань між нею і потерпілим не дозволяла нанести нею удар, дана обставина підтверджується також показами підсудної і свідка ОСОБА_5 в ході відтворення обстановки та обставин події з ними згідно протоколів ( а.с. 44-51), що на думку суду говорить про умисел підсудної спричинити тілесні ушкодження потерпілому саме через вилив хлорованого засобу в обличчя, а не від удару пляшкою з метою самзахисту. Також підсудна показала, що пляшка з білизною належала їй. В зв'язку з тим, в суду виникає сумнів в правдивості показань підсудної стосовно того, що їй не було відомо про те, що дана пляшка не закручена кришкою.
Оцінюючи всі зібранні і дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ст. 122 ч.1 КК України, оскільки вона умисно спричинила потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров'я і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 цього Кодексу, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи ( а.с. 66) у ОСОБА_4 виявлялись в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованих їй дій і виявляються в даний час ознаки психічного розладу у вигляді психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, однак, ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла чи позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії ( бездіяльність) та керувати ними, її визнано осудною, а у відповідності з актом наркологічної експертизи (а.с. 62) підсудна страждає хронічним алкоголізмом 2 стадії; потребує протиалкогольного лікування.
Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу підсудної, зокрема її задовільну характеристику, те, що вона не працює.
Обтяжуючою покарання підсудної обставиною справи є вчинення нею злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючих покарання підсудної обставин по справі суд не вбачає.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що їй слід призначити покарання в межах санкції ст. 122 ч.1 КК України -обмеження волі, із застосуванням ст.
75 КК України - звільнення від покарання з випробуванням, з іспитовим строком і виконанням певних обов'язків згідно ст.
76 КК України.
Цивільний позов, згідно ст. ст. 1166, 23 ЦК України і ст. 328 КПК України задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 в користь Волинської обласної ради 992 грн. 97 коп. матеріальних збитків ( вартість лікування потерпілого в Волинській обласній клінічній лікарні). Враховуючи вимоги розумності та справедливості, матеріальне становище підсудної, слід стягнути з ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 4 000 грн.., оскільки на думку суду неправомірними діями підсудної потерпілому спричинені певні моральні страждання, зокрема, фізичний біль, психологічний стрес, порушення нормальних життєвих зв'язків. В решті задоволення позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, призначивши їй покарання у виді обмеження волі строком на 1( один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного за даним вироком покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи; пройти курс лікування від алкоголізму.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженій залишити попередній - підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 в користь Волинської обласної ради 992 ( дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 97 ( дев'яносто сім) коп. матеріальних збитків, а в користь потерпілого ОСОБА_2 -4000 ( чотири тисячі) грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовити.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.