Справа №2-1607/2009
26 травня 2009 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Кучми В.В.
при секретарі - Сіденко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Угольінвест» про стягнення заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги, моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся з справжнім позовом до АТЗТ «Угольінвест», посилаючись на те, що він з 29 листопада 2002 року працював у шахті відповідача прохідником, звільнився 26.02.09 року за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв»язку з порушенням власником умов колективного договору у частині своєчасної виплати заробітної плати. У день звільнення йому також не були виплачені розрахункові, а саме заробіток за листопад 2008 року - лютий 2009 року включно. Тому просить стягнути вказану заборгованість з компенсацією за зазначений період, середній заробіток за час затримки розрахунку з дня звільнення 26.02.09 р по день винесення судового рішення. Також просить стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу та моральну шкоду у сумі 1700 грн.
До початку судового засідання ОСОБА_1 подав письмову заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги в частині стягнення компенсації не підтримує, в інший частині вимоги підтримує повністю. Просить розглядати справу без його участі.
Від відповідача АТЗТ «Угольінвест» за підписом керівника також надійшла заява про розгляд справи без участі представника, заявлені позовні вимоги підприємство визнає частково, окрім моральної шкоди. На підтвердження надає довідки про наявність заборгованості з розрахунком компенсації.
На підставі заяви позивача за ухвалою Сніжнянського міського суду від 26.05.09 р провадження у справі за справжнім позовом у частині стягнення компенсації закрито.
Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування вимог, суд вважає позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні доведено і фактично встановлено, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем, згідно витягу з трудової книжки позивач з 29.11.02 р був прийнятий і працював на шахті прохідником підземним п»ятого розряду, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці за №14. На підставі наказу №33к від 27.02.09 р звільнений за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв»язку з невиконанням законодавства про працю, умов колективного договору з виплати заробітної плати з 26.02.09 року. У день звільнення 26.02.09 р і до 26.05.09 р ним не отримані розрахункові у вигляді заборгованості заробітної плати за період листопад 2008 року - лютий 2009 року у сумі 6320,95 грн. Зазначені обставини визнані і не оспорюються сторонами, а також підтверджуються довідкою АТЗТ «Угольінвест» №175 від 14.05.09 р. Згідно положень, закріплених у ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи чи організації, провадиться в день звільнення. Таким чином, право позивача на оплату праці є порушеним з боку відповідача і підлягає відновленню шляхом стягнення на його користь зазначених сум.
Відповідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день його звільнення або якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Позивачем не отримані розрахункові від відповідача за період роботи з дня звільнення з 26.02.09 р і до 26.05.09 р, за цей період кількість робочих виходів згідно загального графіку роботи на підприємстві складає 59 робочі дні. Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95 р „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” суми середнього заробітку за період затримки розрахункових обчислюються виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передували події, з якою пов”язані відповідні виплати. Позивач останні два місяці працював у відповідача у січні та лютому 2009 року, у січні заробіток позивача складав 655,13 грн за 7 робочих виходів, у лютому 2094,78 грн з врахуванням оплачених днів відпустки за 25 робочих виходів, то таким чином його середній щоденний заробіток за останні два місяці складе 85,93 грн (655,13+2094,78):25=2749,91:32=85,93). Оскільки у судовому засіданні доведено, що з вини відповідача позивачу не було своєчасно виплачені розрахункові за період з дня його звільнення з 26.02.09 р і до 26.05.09 р, то на користь позивача з відповідача слід стягнути середній заробіток за цей період у сумі 5069,87 грн (85,93*59=5069,87).
Згідно положень ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим органом законодавства про працю працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. У судовому засіданні доведений факт звільнення позивача за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв»язку з порушенням відповідачем законодавства про працю, а саме у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Середній заробіток згідно п.п. „є” п. 1, абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою КМ України №100 від 08.02.1995р обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов”язана відповідна виплата. Відповідно довідки загальний заробіток позивача за останні два місяці, що передували його звільненню у лютому 2009 року склав 655,13+2094,78=2749,91 грн і виходячи з цього його середній заробіток для обчислення вихідної допомоги складає 1374,96 грн (2749,91:2=1374,96), а вихідна допомога, яку слід стягнути з відповідача на його користь, у розмірі тримісячного середнього заробітку - 1374,96*3=4124,88 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача у зв”язку з його звільненням внаслідок порушення відповідачем вимог трудового законодавства, а саме на підставі несвоєчасної виплати позивачеві заробітної плати, слід стягнути вихідну допомогу у зазначеному розмірі.
Вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивачем заявлені у межах позовної давності. Відповідач на протязі цього часу мав можливість виплатити розрахункові, зокрема у період надходжень до фонду заробітної плати підприємства у листопаді 2008 року, але будь-яких заходів для цього вжито не було і таким чином право позивача як працівника фактично порушено. У зв”язку з затримкою виплати заробітної плати позивач змушений був звертатись у бухгалтерію відповідача, відчував себе приниженим і ображеним, що потягло для нього моральні страждання. Заробітна плата не виплачувалась позивачеві на протязі календарного періоду майже чотири місяці. Але у судовому засіданні позивачем не доведено і не підтверджено доказами наявність тривалих моральних страждань у зв”язку з порушенням цих строків виплати розрахункових, наявність обставин, які потягли втрату суттєвих життєвих зв”язків, змушувало його на додаткові зусилля для організації життя, тощо.
Таким чином, суд вважає доведеним факт заподіяння позивачеві моральної шкоди, що настала з вини відповідача у наслідок несвоєчасної виплати відповідачем заробітної плати, фактичним порушенням його права на своєчасне її отримання, яке полягало у додаткових зусиллях з боку позивача на витребування цих сум шляхом звернення до адміністрації відповідача, у зв”язку з чим він перебував у принизливому стані, і вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України, враховуючи конкретні обставини справи, ступінь вини відповідача, а також глибини душевних страждань позивача, вимоги принципу розумності і справедливості, суд вважає справедливою сатисфакцію відшкодування моральної шкоди в сумі 200 гривен.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України звільнені від сплати судового збору позивачі - робітники та службовці - з позовів про стягнення заробітної плати. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача, таким чином з відповідача АТЗТ «Угольинвест» на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 157,15 грн.
Згідно ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при звернені до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення заробітної плати, у зв»язку з чим з відповідача слід також стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн
Керуючись ст.ст. 44, 47, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Угольінвест» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги, моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольінвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати за період з 01.11.08 року по 26.02.09 року у сумі 6320 гривен 95 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26.02.09 року по 26.05.09 року у сумі 5069 гривен 87 копійок, вихідну допомогу у сумі 4124 гривен 88 копійок, моральну шкоду 200 гривен, а усього 15715 гривен 70 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь держави судовий збір у сумі 157 гривен 15 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гривен.
Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з моменту його проголошення та подання апеляційної скарги на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Головуючий: