2-0-269/0514/2009
м. Добропілля 22 травня 2009 р.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Андрєєва П.Ф.
при секретарі Коверченковій М.О.
за участі позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 міської ради «про поновлення пропущеного строку за зверненням до суду, визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з соціальних виплат, щодо допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», -
В березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 міської ради про поновлення пропущеного строку за зверненням до суду, визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з соціальних виплат, щодо допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 8563грн. 24 коп..
Позивачка в обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є матір'ю дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідач, на думку позивача, всупереч вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» недоплатив позивачці допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку протягом 2007,2008 року на загальну суму 8563грн. 24коп.
Позивачка позовні вимоги в судовому засіданні підтримала та пояснила, що офіційно з письмовою заявою до ОСОБА_3 УПСЗН про сплату недотриманої суми щомісячної допомоги не зверталась Просила суд ухвалити рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_3 УПСЗН, юрист-спеціаліст управління праці та соціального захисту за дорученням ОСОБА_2, позов не визнала та в судовому засіданні пояснила, що виплату такої допомоги здійснювали згідно з абз.3 ч.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно останнього допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім цього Законами України «Про державний бюджет України" на 2007 - 2008 роки (ст.ст.62,58) надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму. Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 та 22.05.2008 вказані статті не визнані неконституційними. Постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (для незастрахованих осіб) та від 11 січня 2007 р. № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" (для застрахованих осіб) визначено порядок та встановлено розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які управлінням було своєчасно виплачені.
Законами України про Державний бюджет встановлено, що розпорядники коштів державною бюджету мають право брати зобов'язання видатків або платежів державного бюджету тільки в межах відповідних бюджетних асигнувань, встановлених їм на фінансовий рік у порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Бюджетним кодексом України. За нецільове використання бюджетних коштів ст. 119 Бюджетного Кодексу України передбачена дисциплінарна, адміністративна або кримінальна відповідальність. Управління, як розпорядник коштів самого нижчого рівня, не має повноважень змінювати розмір виплат.
Щодо рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року з приводу неконституційного обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановленої Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", то слід вважати, що законодавством України не визначено додаткових вимог стосовно виконання цього рішення. Змін до Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" не внесено. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 не визнано неконституційним пункт 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік".
Статтею 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. Позивачка зазначає, що п ро факт порушення прав їй стало відомо лише у 2008 році після висвітлення зазначених подій у пресі. З позовом позивачка звернулась тільки у березні 2009 року, тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Згідно ст.100 КАСУ пропущений строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду. Крім того, позивачка офіційно з письмовою заявою про сплату недотриманих сум щомісячної допомоги до ОСОБА_3 УПСЗН не зверталась, заява позивача яка є всправі у Добропільскому УПСЗ не зареєстрована.
Просила суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторiн, вивчивши матерiали справи, перевiривши доводи позивача та заперечення представника вiдповiдача, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити з наступних пiдстав.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 13 цього закону ( в редакції яка діяла до 01.01.2008 р.) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» (закон № 2240).
Статтею 1 Закону 2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» УПСЗН з 2 кварталу 2007 р. зобов'язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом.
Однак, щодо виплати за 2007 рік суд вважає, що позивачкою не було надано переконливих доказів поважності пропущення останньою строку позовної давності для звернення до суду, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача та застосувати статтю 99 КАС України за 2007 рік. Оскільки незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до статті 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню. Позивач з офіційною заявою про виплату недотриманої суми щомісячної допомоги до ОСОБА_3 УПСЗН не звертався.
Щодо виплати недонарахованої допомоги за 2008 рік, то виходячи з того, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 не визнано неконституційним пункт 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік", у зв'язку з чим дані позовні вимоги не можуть бути задоволенні.
ОСОБА_4 вимоги позивачки в частині зобов'язання відповідача і на майбутнє виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
На підставі викладеного, ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності…», ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», Законів України «Про Державний бюджет України на 2007,2008,2009 роки», Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 та керуючись ст.ст. 2,6,8,9,11,86, 94,99,159,161,163 КАС України, суд, -
ОСОБА_4 Ігорівни до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 міської ради «про поновлення пропущеного строку за зверненням до суду, визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з соціальних виплат, щодо допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Складено одноособово в одному примiрнику в нарадчiй кiмнатi.
Головуючий: суддя підпис ОСОБА_5