1-147/09
28 травня 2009 року місто Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Ковальчук Л. В.,
при секретарі Свірінь І. М.,
за участю прокурора Соловйова О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки АДРЕСА_1 Черкаської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, непрацюючої проживаючої за адресою АДРЕСА_2, раніше засудженої:
- вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.10.2004 року за ч.2 ст.212, ч.2 ст. 366, ст. 70 КК України до пяти років позбавлення волі з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на два роки з конфіскацією майна, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком два роки,
у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_1, являючись директором МПП "Юмек", зареєстрованого рішенням Виконкому Ленінської районної ради м. Вінниці наказ №12-А від 20.10.1994 року, тобто будучи службовою особою, в період часу з 01.02.2003 року по 01.09.2003 року проводячи фінансово-господарські, розрахункові операції, отримуючи від їх проведення фінансові результати, з корисливих спонукань, шляхом заниження та приховування об'єктів оподаткування, шляхом підробки та не подання до податкових органів податкових декларацій умисно ухилилася від сплати до бюджету держави податку на прибуток підприємства в сумі 85470 грн. та податку на додану вартість в сумі 27750 грн., а всього податків на загальну суму 113220 грн. за наступних обставин.
Так, згідно підписаної ОСОБА_1 та поданої до податкових органів декларації по податку на додану вартість МПП ?МЕК" за березень 2003 року № 26565 від 21.04.2003 р. податкове зобов'язання по ПДВ в березні 2003 року визначено в сумі 91086 грн., та податковий кредит в сумі 90786 грн., а чиста сума зобов'язання по ПДВ, яке МПП "Юмек" повинно було сплатити до бюджету держави склала 300 грн. (91086-90786).
Однак фактично, згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень та відомостей по руху коштів по розрахункових рахунках підприємства встановлено, що в березні 2003 року податкове зобов'язання по податку на додану вартість МПП "Юмек" складає 91086 грн., а податковий кредит складає лише 65667 грн., що на 25119 грн. менше, ніж вказано в декларації, і тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до держбюджету складає 25419 грн. (91086-65667). Тобто ОСОБА_1 в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", достовірно знаючи про дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), достовірно знаючи об'єми проведених нею фінансово-господарських операцій та отримані від їх доведення фінансові результати, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту умисно занизила чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в березні 2003 року на 25119 грн. (25419-300).
Таким чином, ОСОБА_1 в березні 2003 року, умисно ухилилась від сплати ПДВ в сумі 25119 грн.
Крім того, згідно підписаної ОСОБА_1 та поданої до податкових органів декларації по податку на додану вартість за квітень 2003 року № 38503 від 20.05.2003 р. податкове зобов'язання по ПДВ в квітні 2003 року визначено в сумі 41589 грн. та податковий кредит 10840 грн., а чиста сума зобов'язання по ПДВ, яке МПП "Юмек" повинно було сплатити до бюджету держави, склала 30749 гри.(41589-10840).
Однак фактично, згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень та відомостей по руху коштів по розрахункових рахунках підприємства встановлено, що в квітні 2003 року податкове зобов'язання по податку на додану вартість МПП "Юмек" складає 41589 грн., а податковий кредит в сумі 9260 гри., що на 1580 грн. менше ніж вказано в декларації, і тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до держбюджету, складає 32329 грн. (41589-9260), тобто ОСОБА_1 в порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», достовірно знаючи про дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), достовірно знаючи об'єми проведених нею фінансово-господарських операцій та отримані від їх проведення фінансові результати, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту умисно занизила чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в квітні 2003 року на 1580 грн. (32329- 30749).
Таким чином, ОСОБА_1, в квітні 2003 року, умисно ухилилась від сплати ПДВ в сумі 1580 грн.
Крім того, згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень та відомостей про рух коштів по розрахункових рахунках підприємства встановлено, що в травні 2003 року МПП "Юмек" в особі ОСОБА_1 проводило фінансово-господарські розрахункові операції і податкове зобов'язання по ПДВ від їх проведення складає 22581 грн., податковий кредит складає 15745 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість складає 6836 грн. 22581- 15745,35), однак ОСОБА_1, достовірно знаючи про обсяги проведених нею фінансово-господарських операцій, шляхом не подання до податкових органів податкової декларації по податку на додану вартість, в порушення п.а.7.7.2. п.7.2. ст.7, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", усвідомлюючи протизаконність своїх дій, в травні 2004 року умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість в загальній сумі 6836 грн.
Крім того, згідно підписаної ОСОБА_1 та поданої до податкових органів декларації по податку на додану вартість за червень 2003 року № 56243 від 21.07.2003 р. визначено відсутність будь-якої діяльності МПП "Юмек" і в графах податкове зобов'язання та податковий кредит стоять прочерки.
Однак фактично, згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень та відомостей про рух коштів по розрахункових рахунках підприємства встановлено, що в червні 2003 року МПП "Юмек" в особі ОСОБА_1 проводило фінансово-господарські розрахункові операції і податкове зобов'язання по ПДВ від їх проведення складає 17366 грн., податковий кредит складає 9236 грн., і тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до держбюджету, складає 8130 грн. (17366-9236).
Тобто ОСОБА_1 в порушення п.п.7.7.2. п.7.2. ст.7, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", достовірно знаючи про дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні господарських операцій, достовірно знаючи про обсяги їх проведення та фінансові результати від їх проведення, усвідомлюючи протизаконність своїх дій, шляхом приховування об'єктів оподаткування, в червні 2003 року умисно ухилилась від сплати ПДВ в сумі 8130 грн.
Крім того, згідно підписаної ОСОБА_1 та поданої до податкових органів декларації по податку на додану вартість за серпень 2003 року № 72400 від 22.09.2003 р. вказано податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 6742 грн., та податковий кредит в сумі 22768 грн., а чиста сума зобов'язання по ПДВ мала від'ємне значення в сумі 16026 грн. (6742-22768).
Однак фактично, згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень та відомостей про рух коштів по розрахункових рахунках підприємства встановлено, що в серпні 2003 року податкове зобов'язання по податку на додану вартість МПП "Юмек" складає 2313 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ має від'ємне значення лише в сумі 8365 грн. (10678-I "68), тобто ОСОБА_1 в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", достовірно знаючи про дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), достовірно знаючи об'єми проведених нею фінансово-господарських операцій та отримані від їх проведення фінансові результати, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту умисно занизила чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в серпні 2003 року на 7661 грн. (-16026-(-8365).
Таким чином, ОСОБА_1 в серпні 2003 року, умисно ухилилась від сплати ПДВ в сумі 7661 грн.
Таким чином, директор МПП ?мек" ОСОБА_1, здійснюючи господарську діяльність (закуповувала та реалізовувала товарно-матеріальні цінності і отримувала кошти на розрахунковий рахунок підприємства) і достовірно знаючи про те, що за фінансовими результатами цієї діяльності повинна нараховувати та сплачувати податок на додану вартість і відображати це в податковій звітності, ігноруючи вимоги законодавства, щодо правильного обчислення бази оподаткування і самих податків, в період часу з 1.02.2003 р. по 1.09.2003 р. умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість в загальній сумі 27750 грн.(25119+1580+6836+8130+7661)-21576), де: 21576 грн. - від'ємне значення чистої суми податкового зобов'язання по ПДВ за липень 2003 року.
Крім того, ОСОБА_1, являючись директором МПП "Юмек", будучи службовою собою, тобто достовірно знаючи про те, які саме товари вона закуповує та реалізує, їх кількість, вартість, види та терміни розрахунків за них, з корисливих мотивів, в порушення п.п.2,1.1 п.2.1 :т.2, п.п.11.3.1 пі 1.3 ст. 11, п.п.4.1.1 п.4.1.ст.4, 16.4 ст. 16, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) №283/97-ВР від 22.05.1997 р., з метою приховування об'єктів оподаткування, не склала та не подала до податкових органів податкові декларації про прибуток підприємства за І та П квартали 2003 року, внаслідок чого МПП "Юмек" не було сплачено за вказаний період до бюджету держави податок на прибуток в загальній сумі 85470 грн.
Так, ОСОБА_1, достовірно знаючи фактичні суми понесених МПП "Юмек" витрат та отриманого доходу від проведених підприємством фінансово-господарських операцій в 1 кварталі 2003 року, з метою приховування об'єктів оподаткування не подала до Державної податкової інспекції у м. Вінниці податкову декларацію про прибуток підприємства за 1 квартал 2003 року, хоча згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень, довідок про рух коштів по розрахунковим рахункам підприємства було встановлено, що загальна сума витрат, які понесло МПП "Юмек" в 1 кварталі 2003 р, склала 958,0 тис. грн. (949,4+8,6), де: 949,4 тис. грн. - витрати пов'язані з придбанням товарів, 8,6 тис. грн. - інші види витрати.
Загальна сума валових доходів підприємства за 1 квартал 2003 року склала 1234,0 тис. грн., а саме: доходи від продажу товарів склали 649444,53 грн., приріст балансової вартості товарів склав 584,5 тис. грн., і тому оподаткований прибуток склав 276,0 тис. грн. (1234,0-958,0), а чиста сума податкового зобов'язання по податку на прибуток за 1 квартал 2003 р., яку МПП ?МЕК" повинно було сплатити до бюджету держави, складає 82,8 тис. грн. (276,0x30%).
Крім того, ОСОБА_1, достовірно знаючи фактичні суми понесених МПП "Юмек" витрат та отриманого доходу від проведених підприємством фінансово-господарських операцій в 2 кварталі 2003 року, з метою приховування об'єктів оподаткування не подала до Державної податкової інспекції у м. Вінниці податкову декларацію про прибуток підприємства за П квартал 2003 року, хоча згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень, довідок про рух коштів по розрахунковим рахункам підприємства було встановлено, що загальна сума витрат, які понесло МПП "Юмек" в П кварталі 2003 р, склала 304,8 тис. грн. (171,2+130,7+2,9), де:- 130,7 тис. грн. - прибуток балансової вартості товарно-матеріальних цінностей; 171,2 тис. грн. - витрати пов'язані з придбанням товарів; 2,9 тис. грн. - інші виді витрати, а саме: - послуги банку 2,9 тис. грн.
Загальна сума валових доходів підприємства за П квартал 2003 року склала 313,7 тис. грн. і тому оподаткований прибуток склав 8,9 тис. грн. (313,7-304,8), а чиста сума податкового зобов'язання по податку на прибуток за П квартал 2003 р., яку МПП ?МЕК" повинно було сплатити до бюджету держави, складає 2,67 тис. грн.
Крім того, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження являючись директором МПП "Юмек", зареєстрованого рішенням Виконкому Ленінської районної ради м. Вінниці наказ №12-А від 20.10.1994 року, тобто будучи службовою особою, в період часу з 01.02.2003 року по 01.09.2003 року умисно, усвідомлюючи неправомірність та протизаконність своїх дій, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, шляхом підписання склала податкові декларації по податку на додану вартість за березень, квітень, серпень 2003 року з вказаними в них завідомо не правдивими даними, чим спричинила тяжкі наслідки.
Так, згідно підписаної ОСОБА_1 в графі «Директор» декларації по податку на додану вартість за березень 2003 року №26565 від 21.04.2003 р., в рядку №17 вказано загальну суму податкового кредиту в сумі 90786 грн., а в графі №20 вказано суму ПДВ , яка підлягає сплаті до бюджету держави в 300 грн., хоча фактично згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень, банківських роздруківок по руху коштів по розрахунковим рахункам підприємства встановлено, що загальна сума податкового кредиту за березень 2003 року склала 65667 грн., що на 25119 менше ніж вказано в декларації, а чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ за березень 2003 року складає 25419 грн., що на 25119 грн. більше ніж вказано в декларації.
Тобто ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом підписання склала податкову декларацію по податку на додану вартість за березень 2003 року з вказаними в ній завідомо не правдивими даними.
Крім того, згідно підписаної ОСОБА_1 в графах «Директор» та «Бухгалтер» декларації по податку на додану вартість за квітень 2003 року №38502 від 20.05.2003 р., в рядку №17 вказано загальну суму податкового кредиту в сумі 10840 грн., а в графі №20 вказано суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету держави в 30749 грн., хоча фактично згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень, банківських роздруківок по руху коштів по розрахунковим рахункам підприємства встановлено, що загальна сума податкового кредиту за квітень 2003 року склала 9260 грн., що на 1580 менше ніж вказано в декларації, а чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ за квітень 2003 року складає 32329 грн., що на 1580 грн. більше ніж вказано в декларації.
Тобто ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом підписання склала податкову декларацію по податку на додану вартість за квітень 2003 року з вказаними в ній завідомо не правдивими даними.
Також згідно підписаної ОСОБА_1 в графі «Директор» декларації по податок на додану вартість за серпень 2003 року №72400 від 22.09.2003 р., в рядку №9 вказано загальну суму податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 6742 грн., в рядку №17 вказано загальну суму податкового кредиту в сумі 22768 грн., а в графі №21 вказано суму ПДВ з від'ємним значенням в 16026 грн., хоча фактично згідно первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень банківських роздруківок по руху коштів по розрахунковим рахункам підприємства встановлено, що загальна сума податкового зобов'язання по ПДВ за серпень 2003 року склала 2313 грн., загальна сума податкового кредиту за серпень 2003 року склала 10678 грн., що на 12090 грн. менше, ніж вказано в декларації, а чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ за серпень 2003 року має від'ємне значення лише в сумі 8365 грн., що на 7661 грн. менше, ніж вказано в декларації.
Тобто ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків, умисно склала та підписала податкову декларацію по податку на додану вартість за серпень 2003 року з вказаними в ній завідомо не правдивими даними.
Таким чином, в результаті вищезазначених дій ОСОБА_1 було заподіяно тяжкі наслідки у вигляді несплати МПП «ЮМЕК» до Державного бюджету податку на додану вартість в загальній сумі 34360 грн. (25119+1580+7661), що в 2021,2 рази перевищує встановлений законодавством оподаткований мінімум доходів громадян.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованих їй злочинів при зазначених вище обставинах визнала повністю, суду пояснила, що вона самостійно вела бухгалтерський та податковий облік і подавала звітність в ДПІ у м. Вінниці. Частково відомості, які вона вносила в декларації, не відповідали дійсності, однак вона не думала, що сума несплачених податків буде такою великою, в скоєному щиро розкаялася і просила суд суворо її не карати та не позбавляти волі, оскльки в неї на утриманні є престаріла матір. Також ОСОБА_1 пояснила, що вона більше не займається підприємницькою діяльністю та не очолює підприємство в зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_1 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 212, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов'язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ч. 2 ст. 366, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 на момент вчинення злочину була несудима, за місцем проживання характеризується позитивно (т. 3 а.с. 365), на обліку в Вінницькій обласній психоневрологічної лікарні ім. О.І. Ющенка не перебуває ( т. 3 а.с. 364 ).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає повне визнання вини, щире каяття підсудної, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину повторно.
Враховуючи зазначене, а також те, що на момент розгляду справи в суді ОСОБА_1 більше не займається підприємніькою діяльністю та не обіймає керівних посад, суд дійшов висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з випробуванням.
Суд також вважає, що речові докази по справі, які зберігаються в матеріалах справи, слід залишити в матеріалах справи, а судові витрати по проведенню експертизи слід покласти на підсудну, оскільки проведення експертизи було зумовлено необхідністю розслідувати злочини, вчинені підсудною.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, і призначити їй покарання:
за ч. 3 ст. 212 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді чотирьох років десяти місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки без конфіскації майна;
за ч. 2 ст. 366 КК України у позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах та в установах усіх форм власності строком на три роки.
Відповідно до ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого та остаточно призначити покарання у виді чотирьох років десяти місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах та в установах усіх форм власності строком на три роки, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльність строком на три роки без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України визначити покарання за сукупністю злочинів, врахувавши вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.10.2004 року та остаточно призначити покарання шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого та остаточно призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах та в установах усіх форм власності строком на три роки, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльність строком на три роки без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного призначеного покарання з іспитовим строком три роки.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши її з-під варти в залі суду.
Речові докази по справі, а саме, завірені копії податкових декларацій та первинні бухгалтерські документи, які знаходяться в матеріалах справи, - залишити в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 612 (шістсот дванадцять) гривень витрат за проведення експертизи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: