30 серпня 2016 р. Справа № 814/377/16
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
при секретаріБерекет Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 14 квітня 2016 року по справі за позовом Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2016 року № 0000152202, № 0000142202, № 0000162202, № 0000172202, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2016 року № 0000152202, № 0000142202, № 0000162202, №0000172202.
Суд першої інстанції своєю постановою від 14 квітня 2016 року позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 25.02.2016 року № 0000152202, № 0000162202, № 0000172202, № 0000142202.
Присудив на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" судовий збір у сумі 28843,79 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок три гривні 79 коп.), сплачений платіжним дорученням № 841 від 03.03.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.
Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що актом № 4/14-29-22-02/09794409 від 04.02.2016 " Про результати документальної планової виїзної перевірки ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства" встановлено порушення позивачем норм Податкового Кодекса України.
На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.02.2016 року № 0000152202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 691241 грн. та 172801,25 грн. штрафні санкції, № 0000162202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 300465грн. та 75116,25 грн., № 0000172202, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного періоду за грудень 2014 року в сумі 262 432 грн., № 0000142202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 336 684 грн. та 84171 грн. штрафних санкцій.
В акті перевірки зазначено, що позивач в період, що перевірявся здійснював реалізацію літаків Іл-78, ремонт, обслуговування військової та спеціальної техніки для вітчизняних та закордонних замовників згідно індивідуальних замовлень.
В ході проведення перевірки неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій між ДП "НАРП" та ПП "Фрайбург Стил", ТОВ "Компанія Глобал-Маркет", ТОВ "Промінвест-Групп", ТОВ "Атрас-Трейдінг", ТОВ "Базтрейд Агро", ПП"Техмашсевіс-2004", ТОВ "Мега-проект", ТОВ"Маркет Продакт", ПП фірма "Промімпекс", ТОВ"Промелектроніка", ТОВ "Карбон-Юг", ТОВ "Авіафінансервіс", ППВКФ"Промзварка", ТОВ"Техопт-2013", ПП "ЛЕМ", ТОВ "Поло-груп", ТОВ "Ріст", ТОВ "Стройсервіс Миколаїв", оскільки позивачем не доведено реальність придбання та використання придбаних товарів у господарської діяльності.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України
Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.
Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п.200.1-200.6 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Норми Податкового кодексу свідчать, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльність відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Позивач надав первинні документи по контрагентах, зазначених в акті перевірки наступні документи: договора, податкові накладні, видаткові накладні, виписка з книги довіреностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товарно-транспортні накладні, лімітна відомість на відпуск матеріалів, платіжні доручення, що свідчать про сплату товару та послуг. В акті перевірки по кожному контрагенту зазначено, що позивач оприбуткував товар, що підтверджується Журналом-ордером та відомістю по рахунку 631.
Позивач товарні-матеріальні цінності, які отримав від контрагентів використав при ремонті літаків Іл-78 № 0073478359, № 0083479400, що підтверджується лімітними відомостями, актами установки.
З урахуванням викладеного, вбачається, що угоди, які були укладені між позивачем та ПП "Фрайбург Стил", ТОВ "Компанія Глобал-Маркет", ТОВ "Промінвест-Групп", ТОВ "Атрас-Трейдінг", ТОВ "Базтрейд Агро", ПП"Техмашсевіс-2004", ТОВ "Мега-проект", ТОВ"Маркет Продакт", ПП фірма "Промімпекс", ТОВ"Промелектроніка", ТОВ "Карбон-Юг", ТОВ "Авіафінансервіс", ППВКФ "Промзварка", ТОВ"Техопт-2013", ПП "ЛЕМ", ТОВ "Поло-груп", ТОВ "Ріст", ТОВ "Стройсервіс Миколаїв" спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар та послуги, які придбавалися позивачем притаманні його господарській діяльності та використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат спірного періоду, бюджетного відшкодування та від'ємного значення з податку на додану вартість за результатами господарської діяльності з контрагентами, зазначеними в акті перевірки є правомірним.
На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2016 року № 0000152202, № 0000142202, № 0000162202, № 0000172202 - підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 14 квітня 2016 року по справі за позовом Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2016 року № 0000152202, № 0000142202, № 0000162202, № 0000172202, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк