30 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/618/16
Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 лютого 2016 року № 0000302206.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що на підставі проведеної перевірки позивача податковим органом встановлено порушення норм податкового законодавства, а як наслідок правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Виявлені порушення ґрунтуються на тому, що наявна у позивача ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, дійсна з 25 квітня 2014 року по 25 квітня 2015 року, тобто останнім днем реалізації алкогольних напоїв за вказаною ліцензією є 24 квітня 2015 року, а тому продаючи алкогольні напої 25 квітня 2015 року позивачем порушено вимоги ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 отримано в податкових органах ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме: серії НОМЕР_3, строком дії з 25 квітня 2014 року по 25 квітня 2015 року; серії НОМЕР_4, строком дії з 26 квітня 2015 року по 26 квітня 2016 року.
В свою чергу, 17 лютого 2016 року працівниками Головного управління ДФС у Херсонській області, на підставі наказу № 41 від 02 лютого 2016 року та направлення від 17 лютого 2016 року № 0137 проведено фактичну перевірку позивача на предмет дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
За результатами перевірки 17 лютого 2016 року податковим органом складено акт фактичної перевірки № 043/21/22/22/НОМЕР_2
Вказаним актом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 15 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме 24 квітня 2015 року здійснено продаж підакцизних товарів без наявності ліцензії.
На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Херсонській області надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000302206 від 29 квітня 2016 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу, в розмірі 17 000 грн., за здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами без наявності відповідної ліцензії.
Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.
Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені положеннями ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно положень ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч. 1 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Колегією суддів встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
При цьому, у позивача наявні ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме: серії НОМЕР_3, строком дії з 25 квітня 2014 року по 25 квітня 2015 року; серії НОМЕР_4, строком дії з 26 квітня 2015 року по 26 квітня 2016 року.
В свою чергу, податковим органом встановлено факт роздрібного продажу алкогольних напоїв позивачем 25 квітня 2015 року, без наявності відповідної ліцензії, так як дія ліцензії серії НОМЕР_3 закінчилась 24 квітня 2015 року.
Так, положеннями ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не встановлено порядку обрахування строку дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тому, з метою вирішення спірних правовідносин, колегія застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, а саме Цивільний кодекс України.
В даному випадку, положеннями Цивільного кодексу України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, в свою чергу, вказаною ліцензією встановлено, що останнім числом року, коли позивач має право здійснювати продаж алкогольних напоїв є 25 квітня 2014 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що дія ліцензії серії НОМЕР_3 закінчилась саме 25 квітня 2015 року, а тому позивач мав право здійснювати реалізацію алкогольних напоїв 25 квітня 2015 року, внаслідок чого, є вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача у спірних правовідносинах, а як наслідок погоджується з необхідністю скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло