Справа № 344/10355/16-к
Провадження № 11-сс/779/160/2016
Категорія 170 КПК України
Слідчий суддя у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
02 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 , із змінами, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2016 року про задоволення клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №42016090000000139, -
за участю прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
заявника ОСОБА_7
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну та необґрунтовану, оскільки вважає, що майно, на яке накладений арешт, є продукцією, яка повинна зберігатись у певних умовах, інакше вона втратить свої якості, у зв'язку із чим незаконними діями органу досудового розслідування можуть бути заподіяні збитки. Посилається на те, що за вказану лісопродукцію - пиломатеріали, SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN», що є неризентом України, сплатило певні кошти ФОП ОСОБА_7 . Вважає, що оскільки декларантами можуть бути тільки резиденти, то SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN» не має ніякого відношення до митного оформлення лісопродукції. На думку апелянта, це майно не відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України,. Також вважає, що клопотання слідчого про арешт майна належним чином не мотивоване, відсутні докази того, що особа, у володінні якої знаходиться майно, не бажає добровільно передати його стороні кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2016 року задоволено клопотання заступником начальника слідчого відділу прокуратури Івано-Франківській області ОСОБА_9 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42016090000000139.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом державний номерний знак НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , пиломатеріалів хвойних обрізних породи ялина, ялиця, і 4,36 м3 пиломатеріалів хвойних обрізних породи сосна, можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , подав зміни до апеляційної скарги, з яких вбачається, що він діє в інтересах SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN» та просить скасувати в частині накладення арешту на автомобіль, власником якого є SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN», а також надав копії договору про здійснення декларування та надання митно-брокерських послуг від 15.06.2016 року та копію договору №01/16 від 01.06.2016 року укладеного між ФОП ОСОБА_7 та SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN» щодо купівлі-продажу пиломатеріалів хвойних порід дерева.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, прокурора, який просив відмовити в прийнятті змін до апеляційної скарги, ОСОБА_7 , та її захисника, які наполягали на прийнятті вказаних змін, вважає, що в прийняті вказаних змін до апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в частині змін, що стосуються SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN» необхідно відмовити, оскільки SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN» не є стороною апеляційного провадження, в частині надання документів стосовно ФОП ОСОБА_7 задовольнити, долучивши до матеріалів провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника та заявника, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, поновити строк на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження належить поновити, апеляційну скаргу - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді, - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого суді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк на апеляційне оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
На думку колегії суддів, оскільки розгляд клопотання слідчого про накладення арешт на майно слідчим суддею проводився у відсутність особи, яка її оскаржує, тобто ОСОБА_7 , то строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, а тому підлягає поновленню.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом прокуратури Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016090000000139 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, в ході якого встановлено, що ФОП ОСОБА_7 , на автомобілі марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN», експортує за межі України пиломатеріали, що суперечать відомостям викладеним у заповненій митній декларації та виданим сертифікатам походження лісопродукції, у зв'язку із чим виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний автомобіль та пиломатеріали.
Свою позицію слідчий мотивував тим, що вказане майно має значення для кримінального провадження як речові докази, оскільки вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як видно з матеріалів справи, ухвала слідчого судді відповідає цим вимогам кримінального процесуального закону, вмотивована, в неї належним чином вказані всі факти і обставини, покладені в основу прийнятого ним рішення.
Слідчим у кримінальному провадженні - заступником начальника слідчого відділу прокуратури Івано-Франківській області ОСОБА_9 , була доведена необхідність застосування арешту майна, на підставі чого, судом прийнято мотивоване рішення про задоволення клопотання слідчого.
Так, правовою підставою для арешту майна стали матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016090000000139 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України від 13.08.2016 року.
В ході слідства, на підставі дозволу на проведення огляду, наданого ухвалою слідчого суддів від 15.08.2016 року, був оглянутий транспортний засіб - автомобіль марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом державний номерний знак НОМЕР_2 та вантажем, відповідно протоколу від 15.08.2016 року.
Відповідно до договору №01/16 від 01.06.2016 року укладеного між продавцем ФОП ОСОБА_7 з однієї сторони, та покупцем SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN» з іншої сторони, уклали Договір про купівлю-продажу пиломатеріалу хвойних порід дерева.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказаний товар - пиломатеріал хвойних порід дерева, перевозився автомобілем марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN».
Підставами для накладення арешту на майно - автомобіль та пиломатеріали, було те, що під час огляду 15.08.2016 року транспортного засобу - автомобілю марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є SRL (ТзОВ) «CRISTAR-PIN», виявлено, що експортування за межі України майна, відбувалось на зазначеному вище автомобілі із порушення вимог митного законодавства в частині заповнення митної декларації та виданим сертифікатам походження лісопродукції, на підставі пред'явлення завідомо неправдивих документів (а.п. 6-8).
За таких обставин, орган досудового розслідування обґрунтовано дійшов висновку, що вказані речі мають значення для кримінального провадження як речові докази, оскільки вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є майном, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Дана норма закону не передбачає як умову її застосування належність майна виключно резидентам або нерезидентам України, оскільки стосується питання накладення арешту на майно за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям ч. 2 ст.167 КПК України, тому твердження апелянта в цій частині є безпідставне.
Доводи апелянта щодо заподіяння збитків власнику арештованого майна внаслідок неналежного зберігання пиломатеріалів також не заслуговують на увагу, оскільки є передчасними та самі по собі не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Проте це не позбавляє права власника або володільця майна, у подальшому, після закінчення слідчих дій з арештованим майном, звернутись до прокурору, слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку та відповідно ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Частиною 2 статті 412 КПК України передбачений вичерпний перелік істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають суду повно та всебічно з'ясувати обставини кримінального провадження, чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таких порушень, колегія суддів, за результатами апеляційного перегляду, не встановила, розгляд клопотання відбувався відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.
Такими чином, доводи апелянта про розгляд слідчим суддею вказаного клопотання з порушенням вимог закону є неспроможними.
Слідчим суддею було в повному обсязі досліджено надані матеріали з урахуванням розміру можливої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та прийняте законне і обґрунтоване рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення апеляційним судом нової ухвали, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 172, 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддів від 17.08.2016 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 , із змінами, залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2016 року про задоволення клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №42016090000000139 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді
ОСОБА_4
ОСОБА_3