Дата документу Справа № 310/10054/15-к
Провадження №11-кп/778/813/16
Єдиний унікальний № 310/10054/15-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Категорія - ст. 258-3 ч. 1 КК України Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
31 серпня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42015050000000235, за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2016 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України;
ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Під час підготовчого судового засідання суд встановивши, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України зазначив наступне.
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, складеного 06.10.2015 року, досудове розслідування по кримінальному провадженню закінчено 06.10.2016 року, але даних щодо відкриття матеріалів досудового розслідування захиснику ОСОБА_9 , та ознайомлення останнього з матеріалами кримінального провадження, зазначений реєстр не містить.
Досудове розслідування по кримінальному провадженню здійснювалося відповідно до глави 24-1 КПК України, тобто спеціальне досудове розслідування кримінальних правопорушень.
З доданого до обвинувального акту реєстру вбачається, що повістка про виклик підозрюваного ОСОБА_10 для вручення повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного, закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, розміщена на сторінці газети «Урядовий кур'єр» лише один раз, а саме 23 вересня 2016 року, тобто фактично до закінчення досудового розслідування та до відкриття матеріалів кримінального провадження.
Тобто, органом досудового розслідування у порушення вимог ч. 1 ст. 290 КПК України підозрюваного не було повідомлено про завершення досудового розслідування та не було повідомлено про надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 297-5 КПК України, чим порушено право на захист ОСОБА_8 .
Крім того, всупереч ст. 291 КПК України при викладі цих обставин у обвинувальному акті в повній мірі не виконані вимоги ст. 91 КПК України щодо встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і які мають бути зазначені у повідомленні про підозру і обвинувальному акті з метою дотримання належної правової процедури (серед іншого - форми вини, мотивів).
За таких обставин, суд першої інстанції повернув обвинувальний акт прокурору.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор у провадженні подав апеляційну скаргу, у якій посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому зазначає, що суд не надав уваги тому, що у розділі І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» (№№ 80-82) реєстру матеріалів досудового розслідування, містяться дані про те, що захиснику ОСОБА_9 та підозрюваному ОСОБА_8 повідомлено про завершення досудового розслідування, відкритті матеріали провадження та захисника ознайомлено з матеріалами кримінального провадження 06.10.2015 року в період часу з 14.00 год. по 17.05 год., що зокрема було підтверджено і самим захисником в судовому засіданні. Крім того, залишив поза увагою, що під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_8 з роз'ясненням необхідності явки до слідчого для проведення слідчих дій (вручення повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного, закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження) були опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті прокуратури Донецької області. Неправильно розтлумачив зміст статті 297-5 КПК України, оскільки положення цієї статті не передбачають кількість повісток, що мають бути направлені підозрюваному, а тому, враховуючи, що ОСОБА_8 викликався до слідчого на три дати для проведення процесуальних дій, право підозрюваного на захист було забезпечено. Також вважає висновок суду щодо невідповідності обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України через невиконання положень ст. 91 КПК України, поза межами судового розгляду кримінального провадження по суті, передчасним. Окрім цього, вказує, що зазначені в оскаржуваному рішенні підстави для повернення обвинувального акту, вже були предметом апеляційного розгляду, і визнані в ухвалі апеляційного суду від 26.01.2016 року, такими, що не мають під собою належного підґрунтя.
На підставі викладеного, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та доводи скарги; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника про залишення ухвали без змін; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у провадженні підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Виходячи з приписів закону, встановлених ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 цієї статті, у тому числі і про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам закону, вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду.
Згідно вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експертів; дату та місце його складання та затвердження.
Мотивуючи своє рішення про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні прокурору, суд зазначив, що органом досудового розслідування в повній мірі не виконані вимоги ст. 91 КПК України щодо встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і які мають бути зазначені у повідомленні про підозру і обвинувальному акті з метою дотримання належної правової процедури (серед іншого - форми вини, мотивів).
Як вбачається з тексту обвинувального акту, орган досудового розслідування, вимог щодо відповідності цього процесуального документу нормам КПК України, в тій частині, на яку посилається міськрайонний суд у своїй ухвалі, дотримався, зазначивши зокрема ознаки як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 злочину, а саме: в ньому наведені фактичні обставини кримінального правопорушення, які містять дані про час, місце, спосіб та інші обставини, що підлягають з'ясуванню та доказуванню, правова кваліфікація злочину у редакції КК України на час його скоєння, форма вини і мета вчинення кримінального правопорушення.
Отже висновок суду про відсутність у обвинувальному акті відомостей щодо встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні обвинувачення, є безпідставним.
Крім того, відповідно до оскаржуваної ухвали однією з інших підстав для повернення обвинувального акту прокурору, суд зазначав про те, що згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, складеного 06.10.2015 року, досудове розслідування по кримінальному провадженню закінчено 06.10.2016 року, але даних щодо відкриття матеріалів досудового розслідування захиснику ОСОБА_9 , та ознайомлення останнього з матеріалами кримінального провадження, зазначений реєстр не містить. З доданого до обвинувального акту реєстру вбачається, що повістка про виклик підозрюваного ОСОБА_10 для вручення повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного, закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, розміщена на сторінці газети «Урядовий кур'єр» лише один раз, а саме 23 вересня 2016 року, тобто фактично до закінчення досудового розслідування та до відкриття матеріалів кримінального провадження, а отже органом досудового розслідування у порушення вимог ч. 1 ст. 290 КПК України підозрюваного не було повідомлено про завершення досудового розслідування та не було повідомлено про надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 297-5 КПК України, чим порушено право на захист ОСОБА_8 .
Таке твердження суду першої інстанції, на думку колегії суддів, також є хибним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 297-5 КПК України повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Відповідно до частини другої цієї статті - копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
Таким чином, наведений висновок суду спростовується даними зазначеними в №№ 80, 81 Розділу І, в яких викладена інформація про повідомлення адвоката ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_10 про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження. При цьому суду надані копії публікації в газеті «Урядовий кур'єр» і на сайті прокуратури Донецької області тексту повістки про виклик ОСОБА_10 , щодо якого здійснюється спеціальне досудове розслідування, для вручення повідомлення про підозру, закінчення досудового р озслідування та відкриття матеріалів.
Поза іншим, з матеріалів провадження вбачається, що захиснику ОСОБА_9 та підозрюваному ОСОБА_8 повідомлено про завершення досудового розслідування, відкрито матеріали провадження та захисника ознайомлено з матеріалами кримінального провадження 06.10.2015 року в період часу з 14.00 год. по 17.05 год., що зокрема було підтверджено і самим захисником під час підготовчого судового засідання.
Погоджується колегія суддів і з доводами апеляційної скарги прокурора щодо неправильного тлумачення змісту статті 297-5 КПК України, оскільки, як правильно зазначив апелянт, положення цього закону не передбачають кількість повісток, що мають бути направлені підозрюваному, і тому, враховуючи, що ОСОБА_8 викликався до слідчого на три дати для проведення процесуальних дій, право підозрюваного на захист порушено не було.
Отже, колегія суддів вважає, що повідомлення ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження 23 вересня 2016 року не можна вважати завершенням досудового розслідування, без виконання таких самих дій відносно інших учасників кримінального провадження, у даному випадку захисника ОСОБА_9 , якому повідомлено про завершення досудового розслідування, відкриті матеріали провадження, ознайомлено з матеріалами кримінального провадження саме 06.10.2015 року. У цей же день 06.10.2015 року був складений, затверджений та направлений до Бердянського міськрайоного суду Запорізької області обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , що можна вважати завершенням досудового розслідування у сенсі приписів п.5 ч.1 ст. 3 КПК України.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційний суд у своїй попередній ухвалі від 26 січня 2016 року, вже визнавав безпідставним повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, з таких самих підстав, але суд першої інстанції у порушення вимог ч.3 ст.415 КПК України про обов'язковість для суду першої інстанції висновків і мотивів суду вищої інстанції, з яких скасовані судові рішення, знову, майже з аналогічних підстав повернув обвинувальний акт прокурору, що є неприпустимим.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів не вбачає достатніх підстав, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, оскільки в оскаржуваній ухвалі не наведено жодної мотивованої підстави заснованої на вимогах КПК, для повернення обвинувального акту прокурору, як такого що не відповідає вимогам передбаченим ст. 291 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 407, КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у провадженні - задовольнити.
Ухвалу колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2016 року відносно ОСОБА_8 - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Матеріали кримінального провадження направити до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4