Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
судова палата з розгляду цивільних справ
Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Соборний,162
Суддя 1-ї інстанції Курбатова О.М. Суддя доповідач Бондар М.С
Є.у.№ 337/1711/16
01 вересня 2016 року Справа № 22-ц/778/3840/16
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Спас О.В., Поляков О.З.
секретар - Бурак АВ.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна" на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.06.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна", третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м.Запоріжжі про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві, -
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна"(далі-Товариство), третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м.Запоріжжі про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві, посилаючись на те, що за час роботи на підприємстві він отримав професійне захворювання - пневмоконіоз з загостреннями, яке, на підставі висновків комісії від 22.01.2015 року, спричинило втрату працездатності у розмірі 80%. Посилаючись на зазначені обставини просив стягнути з відповідача 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.08.2016 року вимоги задоволені частково. На користь позивача присуджено 40 000 грн. на компенсацію моральної шкоди.
У скарзі заявник зазначав, що судом не правильно визначена сума компенсації моральних збитків, тому прохав змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування заявленої суми.
Товариство, також, не погоджуючись з рішенням суду, застережувало у апеляційній скарзі на тому, що позивач був повідомлений про шкідливі умови праці, за власною ініціативою він довгий час продовжував працювати на підприємстві, його робоче місце було атестоване, а отже, відсутня їх вина у спричиненні працівнику моральної шкоди.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що заявник тривалий час працював на підприємстві відповідача і внаслідок систематичного, тривалого впливу несприятливих факторів праці отримав професійне захворювання.
Відповідно до висновку МСЕК від 22.01.2015 року позивачу встановлено 80% втрати професійної працездатності, а захворювання за характером є професійним (а.с.14).
Стаття 237-1 КЗпП України надає право працівникові на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до вимог частин 2,3,5 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Позивач отримав захворювання пов'язане з виробництвом, зазнав страждання, які переносить і по теперішній час. Його життя після захворювання зазнало змін. Також отримане професійне захворювання та його наслідки викликали емоційні страждання, зокрема: душевний біль, постійне почуття неповноцінності, пригнічення.
Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.
Конституційним Судом України в п.4.1 рішення від 27 січня 2004 року визначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Частково задовольняючи позов та визначаючи розмір грошової суми у відшкодування моральної шкоди у сумі 40 000 грн., районний суд правильно виходив з характеру й глибини фізичних та душевних страждань працівника, істотності вимушених змін у його життєвих стосунках та додаткових зусиль, необхідних для організації життя позивача.
Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту.
Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.
Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров'я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина.
Суд наголошує, що моральна, і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров'я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.
При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.
Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров'я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям тепер і в майбутньому.
Як суд зазначав, у зв'язку з роботою на підприємстві відповідача внаслідок систематичного, тривалого впливу несприятливих факторів праці отримав професійне захворювання. Натепер періодично отримує лікувальні заходи щодо відновлення здоров'я й це зумовлює інтенсивні емоційні, неприємні психологічні та важкі душевні страждання, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З огляду на викладене, визначена районним судом з дотриманням принципів розумності й справедливості сума моральної шкоди є виправданою.
В такому разі, рішення суду про задоволення вимог про стягнення моральної шкоди не підлягає скасуванню, а скарги мають бути відхилені.
Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційні скарги відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.06.2016 року у цій справі залишити без змін
Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: