Справа № 2-а-400/2009
Іменем України
19 березня 2009 року
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
В складі:
головуючого судді Федорової Л.П.
при секретарі Мельник В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом
ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської Ради про визнання дій управління праці та соціального захисту неправомірними, стягнення недовиплаченої разової грошової допомоги,
встановив:
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що вона має статус учасника Великої Вітчизняної війни, відповідно до ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захитсу" їй щорічно до 5 травня повинна бути виплачена разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. В порушення цього Закону грошова допомога, яку повинні були виплатити в розмірі за 2004 р.- 243, 46 грн.; 2005 р. - 931 грн.; 2006 р. - 1012 грн.; 2007 р. - 1163 грн.; 2008 р. - 1273 грн., була виплачена не повністю. Так за 2004 р. їй було виплачено 65 грн.; за 2005 р. - 65 грн.; за 2006 р.- 65 грн.; за 2007 р.- 55 грн.; за 2008 р.-170 грн. З врахуванням розмірів мінімальної пенсії за віком у вказаних роках невиплачена разова допомога складає 4622 грн. 46 коп.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 468 від 31.03.2003 р. № 425 виплата такої щорічної допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання.
Рішенням Конституційного Суду України № 20 рп 2004 р. від 1.12.2004 р. та 9.07.2007 р. № 6 рп (2007), встановлено, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 р.", яким встановлено розмір щорічної разової допомоги, а також зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавста, не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод. Положення ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 р." визнані такими що не відповідають Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. № 10-рп 2008 р. не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р."
В судове засідання позивачка не з"явилась, подала заяву в якій просить справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача позов не визнала, пояснила що позивачкою пропущено строк позовної давності, передбачений ст.99 КАС України. Управління праці та соціального захисту не є належним відповідачем, поскільки не здійснює виплат. Фінансування витрат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, в проекті Державного бюджету України повинні передбачатися цільові кошти. Такі допомоги управлінням праці та соціального захисту не визнаються, тому вони не мають повноважень робити розрахунки.
Суд, заслухавши пояснення представника, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивачка є учасником війни (а.с.5). Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" позивачці повинно виплачуватися щорічно до 5 травня грошову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно розрахунку позивачки, сума невиплаченої допомоги складає 4 622 грн. 46 коп. За змістом ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. За змістом ст. 100 КАС України пропущення строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 р. встановлено, що зупинення на 2008 р. оскаржуваними положеннями Закону дії окремих норм правових актів (стаття 67 розділу І Закону), внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність (розділ ІІ Закону) призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. В зв"язку з цим ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" має застосовуватися в початковій редакції, не зважаючи на обмеження пільг ветеранів війни в редакції ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 р."
Покликання відповідачів на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмірів щорічної грошової допомоги, як на причину невиконання покладених на нього зобов"язань, судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Позов ОСОБА_1 в частині стягнення допомоги на 2008 р. за вирахуванням суми в розмірі 170 грн., яка була виплачена, підлягає до задоволення.
Розмір мінімальної пенсії за віком у 2008 р.становив 481 грн.
Отже до стягнення підлягає: 481 х 3 - 170 = 1273 грн.
Керуючись: ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 158 - 163 КАС України,
позов задоволити. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради на користь ОСОБА_1 1273 грн. щорічної разової допомоги для ветеранів війни.
В решті позовних вимог відмовити за пропуском строку позовної давності.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням у 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але після цього у 20-денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження не буде подано апеляційної скарги, постанова теж набирає законної сили.
В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її нескасування судом апеляційної інстанції.
Справа № 2-а-357/2009
Іменем України
20 березня 2009 року
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
В складі:
головуючого судді Федорової Л.П.
при секретарі Мельник В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом
ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської Ради про визнання дій управління праці та соціального захисту неправомірними, стягнення недовиплаченої разової грошової допомоги,
встановив:
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту Дубенської міської ради як учасник Великої Вітчизняної війни. Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захитсу" їй щорічно до 5 травня повинна бути виплачена разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. В порушення цього Закону грошова допомога, яку повинні були виплатити в розмірі за 2004 р.- 243, 46 грн.; 2005 р. - 931 грн.; 2006 р. - 1012 грн.; 2007 р. - 1163 грн.; 2008 р. - 1273 грн., була виплачена не повністю. Так за 2004 р. їй було виплачено 65 грн.; за 2005 р. - 65 грн.; за 2006 р.- 65 грн.; за 2007 р.- 55 грн.; за 2008 р.-170 грн. З врахуванням розмірів мінімальної пенсії за віком у вказаних роках невиплачена разова допомога складає 4622 грн. 46 коп.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 468 від 31.03.2003 р. № 425 виплата такої щорічної допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання.
Рішенням Конституційного Суду України № 20 рп 2004 р. від 1.12.2004 р. та 9.07.2007 р. № 6 рп (2007), встановлено, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 р.", яким встановлено розмір щорічної разової допомоги, а також зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавста, не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод. Положення ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 р." визнані такими що не відповідають Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. № 10-рп 2008 р. не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р."
В судове засідання позивачка не з"явилась, подала заяву в якій просить справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача позов не визнала, пояснила що позивачкою пропущено строк позовної давності, передбачений ст.99 КАС України. Управління праці та соціального захисту не є належним відповідачем, поскільки не здійснює виплат. Фінансування витрат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, в проекті Державного бюджету України повинні передбачатися цільові кошти. Такі допомоги управлінням праці та соціального захисту не визнаються, тому вони не мають повноважень робити розрахунки.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивачка має статус учасника війни (а.с.7). Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" позивачці повинно виплачуватися щорічно до 5 травня грошову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно розрахунку позивачки, сума невиплаченої допомоги складає 4 622 грн. 46 коп. За змістом ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. За змістом ст. 100 КАС України пропущення строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 р. встановлено, що зупинення на 2008 р. оскаржуваними положеннями Закону дії окремих норм правових актів (стаття 67 розділу І Закону), внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність (розділ ІІ Закону) призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. В зв"язку з цим ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" має застосовуватися в початковій редакції, не зважаючи на обмеження пільг ветеранів війни в редакції ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 р."
Покликання відповідачів на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмірів щорічної грошової допомоги, як на причину невиконання покладених на нього зобов"язань, судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Позов ОСОБА_2 в частині стягнення допомоги на 2008 р. за вирахуванням суми в розмірі 170 грн., яка була виплачена, підлягає до задоволення.
Розмір мінімальної пенсії за віком у 2008 р.становив 481 грн.
Отже до стягнення підлягає: 481 х 3 - 170 = 1273 грн.
Керуючись: ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 158 - 163 КАС України,
позов задоволити. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради на користь ОСОБА_2 1273 грн. щорічної разової допомоги для ветеранів війни.
В решті позовних вимог відмовити за пропуском строку позовної давності.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням у 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але після цього у 20-денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження не буде подано апеляційної скарги, постанова теж набирає законної сили.
В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її нескасування судом апеляційної інстанції.
Справа № 2-а-350/2009
Іменем України
20 березня 2009 року
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
В складі:
головуючого судді Федорової Л.П.
при секретарі Мельник В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом
ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської Ради про визнання дій управління праці та соціального захисту неправомірними, стягнення недовиплаченої разової грошової допомоги,
встановив:
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту Дубенської міської ради як учасник Великої Вітчизняної війни. Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захитсу" їй щорічно до 5 травня повинна бути виплачена разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. В порушення цього Закону грошова допомога, яку повинні були виплатити в розмірі за 2004 р.- 243, 46 грн.; 2005 р. - 931 грн.; 2006 р. - 1012 грн.; 2007 р. - 1163 грн.; 2008 р. - 1273 грн., була виплачена не повністю. Так за 2004 р. їй було виплачено 65 грн.; за 2005 р. - 65 грн.; за 2006 р.- 65 грн.; за 2007 р.- 55 грн.; за 2008 р.-170 грн. З врахуванням розмірів мінімальної пенсії за віком у вказаних роках невиплачена разова допомога складає 4622 грн. 46 коп.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 468 від 31.03.2003 р. № 425 виплата такої щорічної допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання.
Рішенням Конституційного Суду України № 20 рп 2004 р. від 1.12.2004 р. та 9.07.2007 р. № 6 рп (2007), встановлено, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 р.", яким встановлено розмір щорічної разової допомоги, а також зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавста, не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод. Положення ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 р." визнані такими що не відповідають Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. № 10-рп 2008 р. не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р."
В судове засідання позивачка не з"явилась, подала заяву в якій просить справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача позов не визнала, пояснила що позивачкою пропущено строк позовної давності, передбачений ст.99 КАС України. Управління праці та соціального захисту не є належним відповідачем, поскільки не здійснює виплат. Фінансування витрат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, в проекті Державного бюджету України повинні передбачатися цільові кошти. Такі допомоги управлінням праці та соціального захисту не визнаються, тому вони не мають повноважень робити розрахунки.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивачка має статус учасника війни (а.с.7). Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" позивачці повинно виплачуватися щорічно до 5 травня грошову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно розрахунку позивачки, сума невиплаченої допомоги складає 4 622 грн. 46 коп. За змістом ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. За змістом ст. 100 КАС України пропущення строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 р. встановлено, що зупинення на 2008 р. оскаржуваними положеннями Закону дії окремих норм правових актів (стаття 67 розділу І Закону), внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність (розділ ІІ Закону) призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. В зв"язку з цим ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" має застосовуватися в початковій редакції, не зважаючи на обмеження пільг ветеранів війни в редакції ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 р."
Покликання відповідачів на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмірів щорічної грошової допомоги, як на причину невиконання покладених на нього зобов"язань, судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Позов ОСОБА_3 в частині стягнення допомоги на 2008 р. за вирахуванням суми в розмірі 170 грн., яка була виплачена, підлягає до задоволення.
Розмір мінімальної пенсії за віком у 2008 р.становив 481 грн.
Отже до стягнення підлягає: 481 х 3 - 170 = 1273 грн.
Керуючись: ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 158 - 163 КАС України,
позов задоволити. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради на користь ОСОБА_3 1273 грн. щорічної разової допомоги для ветеранів війни.
В решті позовних вимог відмовити за пропуском строку позовної давності.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням у 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але після цього у 20-денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження не буде подано апеляційної скарги, постанова теж набирає законної сили.
В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її нескасування судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ: підпис
Вірно: суддя