Постанова від 19.05.2009 по справі 2-а-463\0514\2009

№2-а - 463\0514\2009

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Тітової Т.А.

при секретарі Михайловській Т.П.

за участю позивача ОСОБА_1В

представника відповідача ОСОБА_2А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про невиплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3- річного віку ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1В 24 березня 2009 року звернулась в суд з даним позовом до відповідача і просить поновити строк звернення до суду , визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо недоплати допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років , зобов»язати його нарахувати допомогу з листопада 2007 року, компенсувати матеріальну шкоду 6459,12 грн. та виплачувати допомогу у такому розмірі з березня 2009 року .

Посилається на те, що після народження 23 жовтня 2007 року дитини дочки ОСОБА_4 вона перебуває на обліку в ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради. Їй нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, з розміром якої незгодна, бо він не відповідає вимогам ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та ст.. 43 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням .» Вважає, що згідно законодавству ця допомога повинна надаватися в розмірі встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років , виходячи з чого визначає недоплату за період з 1 листопада 2007 року до 1 березня 2009 року 6459,12 грн. Невиплатою даної допомоги у вказаному розмірі їй завдано матеріальної шкоди. Про порушення її права їй стало відомо при освітленні рішень Конституційного Суду України щодо неконституційності положень нормативно - правових актів .

В судовому засіданні позивач підтримала свій позов і просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради ( далі УПСЗН) ОСОБА_2А позов не визнала. Пояснила, що позивачу нарахована допомога по догляду за дитиною як працюючій особі. Згідно ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , допомога по догляду відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога передбачена в розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. А згідно п. 23 розділу 11 Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» допомога в 2008 році передбачена в розмірі , що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї прорахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Оскільки ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» суперечить законам про бюджет, її застосування неможливе. Тим більше, що в 2007 році дія цієї норми була призупинена , тому застосування цього Закону вважає неможливим.

Представник відповідача наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду , оскільки від дати прийняття Конституційним Судом України рішення 9 липня 2007 року минуло більше року , і відмовити у позові з цієї підстави.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Свідоцтвом про народження дитини, виданим виконкомом Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області 2 листопада 2007 року, підтверджується народження у позивача ОСОБА_5В 23 жовтня 2007 року дочки ОСОБА_4.

Згідно довідки № 184 від 10 лютого 2009 року, виданої УПСЗН Добропільської міської ради, ОСОБА_1В перебуває на обліку як працююча, їй нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 19 грудня 2007 року. Розмір даної допомоги в довідці вказано помісячно.

Позивач ОСОБА_1В є застрахованою особою як найманий працівник на користь якого здійснюється загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до ст.. 1 Закону України № 2240-111 від 18 січня 2001 року « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Статтею 43 названого Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму , встановленого законом.

Дію вказаної статті зупинено на 2007 рік Законом України№489-V від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Цим же Законом в ст.56 ч.2 абз.3 встановлена у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним положення статті 56 Закону України № 489-У « Про державний бюджет України на 2007 рік» та зупинення на 2007 рік дії 43 статті Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування…» З моменту визнання норми неконституційною вона втрачає чинність. Це означає, що з 9 липня 2007 року слід застосовувати положенням ст.. 43 Закону України 2240 -111 щодо розміру допомоги , яке співпадає з положенням ст.15 ч. 1 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» , а розмір допомоги має визначатись з розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, нарахована ОСОБА_1В допомога по догляду за дитиною в період з 19 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року мала визначатись від розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини віком до 6 років. Виходячи з прожиткового мінімуму з 1 жовтня 2007 року 470 грн. не донараховано допомоги 136,67 грн.( 470 :31х13- 60,42).

Однак суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про перерахування допомоги в грудні 2007 року , оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду у цьому періоді, а відповідач наполягає на застосуванні строку.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод чи інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приймаючи до уваги, що з дня прийняття 9 липня 2007 року Конституційним Судом України рішення № 6-рп, яким визнані неконституційними положення Закону України « Про бюджет України на 2007 рік» , згідно якому проводилось нарахування допомоги по догляду за дитиною, позивач про порушення свого права повинна була дізнатися саме з оприлюднення даного рішення , яке підлягає опублікуванню в офіційних виданнях України , є обов»язковим для виконання на території України, як це вказано в самому рішенні.

Суд вважає , що підстав визнати поважною причину пропуску позивачем ОСОБА_6В строку звернення до суду, не існує. Незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку ,так як відповідно до ст..57 Конституції України , законодавчі акти, які стосуються прав і обов»язків громадян, обов»язково підлягають оприлюдненню.

В своїх письмових запереченнях на позов відповідач ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради і його представник в судовому засіданні наполягає на відмові у позивачу у позові з причину пропуску строку звернення до суду.

Як передбачено ст.. 100 ч. 1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в позові ОСОБА_1В щодо покладення обов»язку на відповідача провести перерахування допомоги в грудні 2007 року.

Законом України № 107-У1 « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виключено ст..43 Закону України № 2240 « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування…».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008 вказані зміни до Закону № 2240 визнані такими, що не відповідають Конституції України. Тобто стаття 43 Закону щодо розміру допомоги застрахованій особі в розмірі , що встановлюється правлінням Фонду , але не менше прожиткового мінімуму , діє з 22 травня 2008 року.

Однак ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення не може нести відповідальність за вказаним законом , оскільки статтею 50 його визначено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги застрахованим особам надаються за місцем роботи. Фактично допомога застрахованим за місцем роботи з 1 квітня 2007 року не виплачується , справи передані до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення , якому повноваження Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо розпорядження коштами не передані. ОСОБА_3 діє відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» .

Згідно з редакцією статті 15 частини 1 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» , викладеної Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» , допомога по догляду надається у розмірі , що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом , встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Положення закону щодо його конституційності не розглядалось Конституційним Судом України.

Розмір виплаченої допомоги по догляду за дитиною позивачу у 2008 році з 22 травня був не меншим вказаного розміру.

Статтею 46 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та Закону України « « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування …» призначається і здійснюється в розмірах , визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 27 грудня 2001 року № 1751 затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми. Пунктом 22 даного порядку визначено відповідно до ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» , що допомога по догляду за дитиною виплачується в розмірі, що дорівнює різниці з 1 січня 2009 року - 75% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та середнім сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за останні 6 місяців, але не менше 130 грн.

Тому підстав для перерахування розміру допомоги, нарахованої в січні - лютому 2009 року немає.

Також є безпідставними позовні вимоги щодо зобов»язання нараховувати допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років з березня 2009 року надалі.

Відповідно до ст.. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

В межах адміністративного судочинства підлягають розгляду справи у разі спору про порушене право . Тому вимоги щодо права позивача на отримання допомоги у майбутньому є за рамками адміністративного судочинства.

Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», ст.ст.11,71,99-100,159- 160, 163 КАС України, суд

П ос т а н о в и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність щодо недоплати допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, покладення зобов»язання нарахувати допомогу, компенсувати матеріальну шкоду та виплачувати допомогу у такому розмірі з березня 2009 року надалі відмовити.

На постанову може бути подана апеляція в Донецький апеляційний адміністративний суд через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів у зазначеному порядку.

Суддя Тітова Т.А.

Попередній документ
6080388
Наступний документ
6080390
Інформація про рішення:
№ рішення: 6080389
№ справи: 2-а-463\0514\2009
Дата рішення: 19.05.2009
Дата публікації: 24.04.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: