01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
07.05.09 р. № 9/182-07
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Яковлева М, Л, (доповідач по справі),
суддів:
Шевченко В. Ю.
Чорногуза М. Г.
При секретарі судового засіданні - Олійник О.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.05.2009 року по справі № 9/182-07 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ на рішення господарського суду Київської області від 26.12.2007 року
по справі № 9/182-07 (головуючий суддя -Єфграфова Є.П., судді -Рябцева О.О., Подоляк Ю.В.)
за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по
Київській області, м. Київ
до 1. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4,
АДРЕСА_1
2. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5,
АДРЕСА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1. ОСОБА_6, АДРЕСА_2
2. ОСОБА_7, АДРЕСА_2
про примусове виселення та повернення незаконно-займаного приміщення
державної власності
та за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, АДРЕСА_1
до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській
області, м. Київ
треті особи 1. Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації,
м. Біла Церква, Київська область
2. Акціонерне товариство відкритого типу «Білоцерківська швейна
фабрика», м. Біла Церква, Київська область
про визнання права власності
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2007 року за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України в Київській області порушено провадження у справі до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, АДРЕСА_6 та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, АДРЕСА_6 про примусове виселення та повернення незаконно-займаного приміщення державної власності.
26.06.2007 року місцевий господарський суд прийняв для спільного розгляду зустрічний позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 03.03.2007 року за серією НОМЕР_1 на нежитлову будівлю літера «Ж»площею 117,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, та про визнання права власності на металевий павільйон «»П-470»літера «Ж»за позивачем за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації, м. Біла Церква та Акціонерного товариства закритого типу «Білоцерківська швейна фабрика», м. Біла Церква.
Рішенням від 26.12.2007 року господарський суд Київської області в задоволенні первісного позову відмовив в повному обсязі; зустрічний позов задовольнив частково: визнав за СПД ОСОБА_4 право власності на металевий павільйон «П-470»літера «Ж»площею 117,7 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; провадження в частині позовних вимог за зустрічним позовом визнання недійсним свідоцтва про право власності від 03.03.2007 року сер. НОМЕР_1 на нежитлову будівлю, літера «Ж», площею 117,7 кв.м. припинив.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду першої інстанції позивач по первісному позову Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.12.2007 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову про визнання права власності та задовольнити позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про примусове виселення суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_4, АДРЕСА_6 та ОСОБА_5, АДРЕСА_6 .
Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; обставини, які суд визнав встановленими -недоведені; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
В судовому засіданні 13.03.2008 року представники позивача за первісним позовом звернулися з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи з метою з'ясування з яких конструкцій побудована будівля в АДРЕСА_3 літера «Ж»; чи була передана спірна будівля під час приватизації ВАТ «Білоцерківська швейна фабрика».
Ухвалою 13.03.2008 року апеляційний господарський суд задовольнив клопотання Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області про призначення будівельно-технічної експертизи; призначив у справі № 9/182-07 за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Київській області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, АДРЕСА_6 та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, АДРЕСА_6 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. ОСОБА_6, АДРЕСА_4. ОСОБА_7, АДРЕСА_5 про примусове виселення та повернення незаконно-займаного приміщення державної власності; та за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання права власності за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації, м. Біла Церква та Акціонерного товариства закритого типу «Білоцерківська швейна фабрика», м. Біла Церква судову будівельно-технічну експертизу; на час проведення експертизи провадження у справі № 9/182-07 -зупинив.
Крім того, ухвалою від 13.03.2008 року апеляційний господарський суд витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду покладав на позивача -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.
17.04.2009 року матеріали справи № 9/182-07 були повернуті з експертизи до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у відповідності до пункту 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.19998 року за № 53/5 в зв'язку з не проведенням оплати за експертизу.
У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів (п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»).
Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2009 року здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею -Яковлєвим М.Л., суддями -Шевченко В.Ю., Чорногуз М.Г.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом направили пояснення по суті спору, в якому підтримують вимоги апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник третьої особи за зустрічним позовом АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика» в судове засідання не з'явився причини неявки не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник третьої особи за зустрічним позовом Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації направило клопотання про перегляд рішення за відсутності представника останнього. Клопотання колегією суддів апеляційного суду задовольняється.
Колегія суддів апеляційного суду розглянула можливість перегляду рішення за відсутністю представників третіх осіб, представники позивача та відповідачів за первісним позовом не заперечили, а тому справа слухається за відсутністю третіх осіб за первісним та зустрічним позовами.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого суду залишається без змін, виходячи з викладеного.
Стаття 101 ГПК України передбачає, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а також у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 25.03.2005 року, відділення фонду держмайна, здавало СПД ОСОБА_5 згідно договору оренди № 152 індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (їдальня), яке знаходиться в АДРЕСА_3. На підставі рішення виконкому Білоцерківської міської ради від 27.02.2007 року № 78 відділення фонду держмайна 03.03.2007р. отримало Свідоцтво на право власності на нежитлову будівлю літ. «Ж», що знаходиться в місті Біла Церква по АДРЕСА_3 загальною площею 117,7 кв.м. Право власності встановлено за державою в особі Верховної Ради в оперативному управлінні Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області. Свідоцтво зареєстроване Білоцерківським бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу № 9 за № 18044239 від 06.03.2007 року.
За твердженням позивача згідно договору оренди № 152, відповідач СПД ОСОБА_5 систематично порушував умови п. 5.8 договору оренди нежитлового приміщення державної власності. Листом № 14-14-287 від 27.02.2006 року, відділення фонду держмайна попередило орендаря про те, що договір оренди діє до своєї кінцевої дати 24.03.2006 року та подовженню не підлягає. Станом на 31.07.2006 року орендар не звільнив приміщення, чим на думку фонду держмайна, порушив Закон України «Про оренду державного та комунального майна». Одночасно позивач зазначає, що дізнався, про те, що 18.08.2006 року, згідно договору купівлі-продажу громадянка ОСОБА_4 (відповідач - 2), яка є дружиною 1-го відповідача, придбала у АТЗТ «Білоцерківська швейна фабрика»металевий павільйон «П-470», який розташований в м. Біла Церква по АДРЕСА_3, загальною площею 117,7 кв.м., який не може відноситися до цегляної будівлі під назвою (їдальня), яка є державною власністю на підставі Свідоцтва про право власності від 03.03.2007 року. Вказаний договір від 18.08.2006 року за твердженням позивача не зареєстрований у МБТІ. З таких підстав, як вважає позивач, 2-им відповідачем незаконно та неправомірно зайнято приміщення державної власності чим позбавлено орган уповноважений управляти державним майном в особі РВ ФДМУ у володінні, користуванні та розпорядженні державним майном, оскільки позбавлення права власності та обмеження у його здійсненні полягає у тому, що це можливо лише у порядку передбаченому законом.
В судовому засіданні 26.06.2007 року Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулась до господарського суду Київської області з зустрічним позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області про визнання права власності.
Зустрічний позов мотивовано тим, що 18.08.2006 року СПД ОСОБА_4 уклала з АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»договір купівлі-продажу відповідно до якого набула у власність металевий павільйон літера «К» площею 75,0 м2 та металевий павільйон «П-470»літера «Ж»площею 117,7 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, м. Біла Церква, Київська область. Як зазначає СПД ОСОБА_4, металевий павільйон «П-470»літера «Ж»площею 117,7 м2 був комісійно переданий згідно з актом приймання - передачі основних засобів від 20.08.2006.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом вважає зазначену будівлю колишньою столовою АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика», яка як об'єкт соціально-побутового призначення не увійшла під час приватизації в 1994 році до уставного фонду, та залишилась у державній власності. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що будівля столової знаходилась за іншою адресою, по АДРЕСА_7, а будівлю по Замковій, 10 придбано за відплатним договором з АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика».
Головою Фонду комунального майна Київської області 30.03.1994 року затверджено план приватизації державного майна, що передано в оренду організації орендарів Білоцерківської фабрики «Олександрія». Відповідно до п. 2.2. вартість об'єктів соціально побутового призначення що передавались трудовому колективу складала 29 096 тис. крб. Відповідно до Акту оцінки вартості майна орендного підприємства станом на 01.03.1994 року, із загальної вартості майна вилучено, в тому числі вартість майна щодо якого встановлено пільги -29 096 тис. крб. (п. 17.2) (т. 2, а.с. 19-22).
Правовий режим власності, порядок та умови набуття і припинення права власності визначаються законами. Одним зі способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
В подальшому між Фондом комунального майна Київської області (продавець) та організацією орендарів підприємства Білоцерківська фабрика «Олександрія»(покупець) 08.04.1994 року було укладено договір купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Білоцерківської фабрики «Олександрія», відповідно до якого покупець придбав державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства Білоцерківська фабрика «Олександрія»вартістю 10122200 тис. крб., акт оцінки затверджений Наказом фонду комунального майна Київської області від 30.03.1994 року № 47-П є невід'ємною частиною договору. Передача майна загальною вартістю 10412296 тис. крб. оформлена актом приймання-передачі від 01.09.1994 року (т. 2, а.с. 14).
Балансова вартість об'єктів соціально побутового призначення становила 144 382 тис. крб. (довідка станом на 01.03.1994 року, (т. 2, а.с. 23)). В тому числі, до об'єктів соціально-побутового призначення, що не підлягали приватизації увійшла столова (їдальня) фабрики 1988 року вводу в експлуатацію та залишковою вартістю 28 772 тис. крб. (перелік вилученого майна, для якого встановлено пільги (т. 1, а.с. 30).
Відповідно до матеріалів приватизаційної справи, інвентаризація столової зафіксована в інвентаризаційних відомостях за № 22, № 18, № 16, № 3; № 19 (т. 2, а.с. 67-81). Згідно наведених у відомостях даних на час інвентаризації по бухгалтерському обліку обліковувалось та перебувало в наявності приміщення столової, цегляний павільйон, 1988 року будівництва, вартістю 34 030 068 крб.
Проте, в матеріалах приватизаційної справи, що подані відділенням Фонду державного майна по Київській області, відсутні будь-які посилання, щодо місцезнаходження будівлі столової та її адреси.
Адреса приміщення столової, як свідчать матеріали справи, та підтверджено позивачем за первісним позовом в ході розгляду справи, була встановлена на підставі довідки АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»№ 135 від 26.06.2003 року за підписом директора С.І. Тимченко та головного бухгалтера З.М. Михайлова, відповідно до якої, будівля їдальні вартістю 28716538 крб., знаходиться в м. Біла Церква по АДРЕСА_3.
Але, відповідно до рішення № 450 від 30.08.1983р. виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (архівний витяг) (т. 2, а.с. 117) Білоцерківському виробничо швейно-галантерейному об'єднанню виділено земельну ділянку площею 1 200 кв.м. для будівництва столової та приміщень побутового обслуговування по АДРЕСА_7 за рахунок земель міськземфонду. Відповідно до рішення № 52 від 23.02.1993р. (архівний витяг) земельна ділянка по вул. Замкова 10 площею 0,63 га обліковувалась під швейним цехом № 1 фабрики.
Згідно матеріалів, що подані АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»на вимогу місцевого суду (т. 1, а.с. 130-144), правлінням АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»25.12.2000 року вирішено продати приміщення столової по АДРЕСА_7 у зв'язку із з необхідністю погашення заборгованості перед бюджетом. Державною податковою інспекцією у м. Біла Церква 29.12.2000 року за № 28099/7/24-24-25/3 надана згода (в порядку погодження відчуження майна, що перебуває в податковій заставі) на відчуження будівлі їдальні по АДРЕСА_7.
Відповідно до постанови від 27.01.2001 року державного виконавця Оніщенко О.П. відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції знято арешт з приміщення їдальні, що розташована у м. Біла Церква, по АДРЕСА_7; копію постанови направлено до МБТІ м. Біла Церква.
За матеріалами інвентаризаційної справи (№ 8621622) на їдальню по вул. Замкова № 24, які були надані Прокуратурою м. Біла Церква (копії залучені до матеріалів справи (т. 2, а.с. 49-61), справа розпочата 10.01.2001 року. В матеріалах інвентаризаційної справи, містяться зокрема, лист АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»від 03.01.2001 року з проханням видати довідку характеристику з обміром для продажу нежитлового приміщення «столової»за адресою: м. Біла Церква, АДРЕСА_7 (при цьому, в листі зазначено, що будівля є власністю АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика») а також довідка про балансову вартість будинку «їдальні»по АДРЕСА_7 -42 750 грн. Згідно схеми розташування будівель на території по АДРЕСА_7, нежитлова будівля (їдальня) позначена літерою А1, а1 станом на 10.12.2003р.
Також в матеріалах інвентаризаційної справи містяться Інвентаризаційні відомості (т. 1, а.с. 244-245) основних фондів по фабриці «Олександрія»станом на 01.03.1994 року, із зазначенням адреси. Зокрема, згідно Інвентаризаційної відомості основних фондів по фабриці Олександрія станом на 01.03.1994 року м. Біла Церква, АДРЕСА_7 рахується будівля столової цегляний павільйон, 01.04.1988 року вводу в експлуатацію балансовою вартістю 34030068 укр. крб. Згідно Інвентаризаційної відомості основних фондів по фабриці «Олександрія»станом на 01.03.1994 року м. Біла Церква, АДРЕСА_3, рахується будівля газозварювальної ділянки 01.04.1980 року вводу в експлуатацію, балансовою вартістю 5387328 укр. крб., та павільйон «П-470»01.04.1960 року вводу в експлуатацію вартістю 12906030 укр. крб. Зазначені інвентаризаційні відомості підписані складом комісії, що призначена Наказом № 39 від 28.02.1994 року по Орендному підприємству фабрика «Олександрія»«Про проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків»(т. 2, а.с. 31).
Також, згідно відповіді Білоцерківської міської СЕС від 09.11.2007 року № 3116 на запит суду першої інстанції, міською СЕС в квітні 2002 р. розглядались матеріали щодо реконструкції їдальні під кафе за адресою Замкова, 24, на підставі розпорядження Білоцерківського міськвиконкому від 19.03.01 року № 1591 про дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт на реконструкцію власного нежитлового приміщення (колишньої їдальні) по АДРЕСА_7, під кафе ОСОБА_6
Крім того, як вбачається з примірників договору купівлі-продажу та Переліку нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу (додаток до договору), що були подані АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика», на зворотній стороні договору купівлі-продажу 16.01.2001р. Білоцерківським МБТІ проставлено реєстровий напис, згідно з якого будівля за адресою по АДРЕСА_7 площею 212,4 кв.м. зареєстровано за АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика 16.01.2001р., та нотаріусом проставлено відмітку про відчуження будівлі згідно з договором купівлі-продажу від 26.01.2001р.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності № 5566164 від 24.11.2004 року у власності АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»перебувала також частина приміщення по АДРЕСА_7 та згідно з відміткою на витягу була відчужена 21.12.2004 року.
При цьому, за переліком нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу, за адресою Замкова, 24 були приватизовані лише павільйон з добудовою та металева огорожа.
Отже, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що приміщення столової (їдальні) під час приватизації не увійшла до статутного фонду АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»та була об'єктом державної власності, знаходилась не за адресою: АДРЕСА_3, а за адресою: м. Біла Церква, АДРЕСА_7.
Крім того, в направленому до господарського апеляційного суду поясненні по справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначають про встановлення в мотивувальній частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 13.07.2007 факту належності приміщення по вул. Замкова 24 АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика», яке було придбано згодом третіми особами. В даному випадку є помилковим надання третіми особами преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи. Мотивація зазначеного рішення є оцінкою наданих доказів та правозастосуванням, а не фактом, які не потребують доведення, і в судовому засіданні як вбачається з рішення Білоцерківського міськрайонного суду факт належності приміщення по вул.. Замкова 24 АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»не доводився.
Щодо приміщення павільйону П-470 за адресою АДРЕСА_3, який придбаний позивачем за зустрічним позовом, місцевий суд правомірно враховував наступне:
Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації приміщення за адресою Замкова, 10, що подані як позивачем за первісним, так і позивачем за зустрічним позовом вбачається, що приміщення має внутрішню площу 117, кв.м. (зовнішня 133,6 кв.м.) та розташоване за адресою АДРЕСА_3. Згідно відповіді на судовий запит Білоцерківського МБТІ від 20.08.2007 року по вул. Замкова 10 розташована одна нежитлова будівля площею 117 кв.м.
Наявність такого приміщення також підтверджується схемою генерального плану будівель по Замковій 10 (за підписом та мокрою печаткою управління архітектури виконкому Білоцерківської міськради, оригінал оглянуто в засіданні) 1983 року (тобто до будівництва столової 1988 року) та матеріалами інвентаризаційної справи домоволодіння по АДРЕСА_3, що надана Прокуратурою м. Біла Церква.
Зазначена будівля павільйону П-470 увійшла до статутного фонду під час приватизації 1994 року АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»(відповідно до переліку нерухомого майна, що додається до договору купівлі-продажу, Інвентаризаційної відомості основних фондів по АДРЕСА_3, що знаходились в матеріалах інвентаризаційної справи БТІ) та в подальшому, як власність була АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»за відплатним договором, що посвідчений нотаріально, відчужена 18.08.2006 року (т. 1, а.с. 60) та за актом приймання передачі передана позивачу за зустрічним позовом СПД ОСОБА_4
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Виходячи зі змісту статей 387, 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається, а також має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено місцевим господарським судом, СПД ОСОБА_4 набула право власності на приміщення павільйону П-470 площею 117 кв.м. у встановленому законодавством порядку за право чином, укладеним між нею та власно ким павільйону - АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика».
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд підтримує висновок місцевого суду, що позовна вимога зустрічного позову щодо визнання права власності є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а вимогу по первісному позову правомірно визнано безпідставною.
Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх необґрунтованості та безпідставності, не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого суду.
Таким чином, судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також викладені у рішенні місцевого суду від 26.12.2007 року по справі № 9/182-07 висновки відповідають обставинам справи та прийняті з дотриманням матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 26.12.2007 року № 9/182-07 залишається без змін.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 26.12.2007р. по справі № 9/182-07 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 9/182-07 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя: Яковлєв М. Л.
Судді:
Шевченко В. Ю.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки 08.05.09