справа №2-52/09
02.03.2009року Франківський районний суд м.Львова в складі:
Головуючого- судді Гулієвої М.І.
При секретарі- Петришин О.П.
З участю адвоката - ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3 осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ВГІРФО Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області про визнання втратившим право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про визнання права на проживання та вселення,-
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання відповідача таким,що втратив право на користування житловим приміщенням квартири 5 ,що по вул.Симоненка,20 у м.Львові , зняття його з реєстрації та прописку по вул.Вагоновій,7/712 , посилаючись на те,що квартира належить на праві спільної сумісної власності їй та членам її сім”ї.Після одруження у квартиру прописали відповідача. У 2004р. шлюб між ними розірвано.Відповідач у 2002р. отримав в дар квартиру,в яку переїхав проживати у червні 2004 р., з того часу у спірній квартирі не проживає , не користується нею, не приймає участі в оплаті комунальних послуг. Згодом позивачка уточнила позовні вимоги, просить визнати відповідача втратившим право на користування житловим приміщенням квартири та зняти його з реєстрації.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідач добровільно залишив квартиру, ніхто не чинив йому перешкод у користуванні житлом.Просить позов задоволити.
Відповідач позов не визнав, подав зустрічний про визнання права на проживання у спірній квартирі та вселення.В судовому засіданні позовні вимоги уточнив, від вселення у квартиру відмовився та пояснив, що зареєстрований у квартирі колишньої дружини , шлюб з якою розірвано у 2004р. До травня-червня 2004р. проживав у спірній квартирі, але потім склалась кофліктна ситуація, відповідачі провокували його на скандали, тому він вирішив підти з квартири. У квартирі залишились його речі,які саме не пригадує.Забрати речі та проживали надалі у квартирі не міг, так як відповідачі поміняли замок на вхідних дверях , не пускали його в квартиру, чинили йому перешкоди у користуванні житлом.Ключ від дверей у спільний коридор мав, де зараз ключ не знає. Про чинення перешкод в користуванні житлом подав заяви у Франківський РВ та ЛКП”Південне”. Належну йому на праві приватної власності квартиру по вул.Вагоновій,7/712 у м.Львові подарував своїй матері.Проживати у спірній квартирі не має наміру, але хоче зберегти реєстрацію з метою отримання житла , так як перебуває на черзі по отриманні житла у Львівській міській раді.Просить в основному позові відмовити, зустрічний задоволити.
Позивачка зустрічний позов не визнала та пояснила, що відповідач не проживає у квартирі з 2004р., його речей там не має.Відповідача ніхто не виганяв із спірної квартири, виселився сам після розірвання шлюбу.Замок на вхідних дверях вони дійсно поміняли, бо загубили ключі, але це було через 6 місяців після того як відповідач залишив квартиру. Ніхто не чинив йому перешкод у користуванні житлом. Від дверей у коридор він має ключі по даний час, але у квартиру не приходить,не цікавиться нею, не телефонує, не приймає участі в оплаті за квартиру та послуги.Просить основний позов задоволити,у зустрічному відмовити.
3 особа по основному та відповідачка по зустрічному позові ОСОБА_4позовні вимоги основного позову підтримала , проти зустрічного заперечила та пояснила, що перешкод відповідачу у користуванні житлом ніхто не чинив, він пішов з квартири, так як розірвав шлюб з її дочкою.Замок на вхідних дверях дійсно поміняли, бо загубили ключі, але це було після того як відповідач залишив квартиру, тривалий час не приходив та не дзвонив.
3 особи ОСОБА_4, ОСОБА_6 в судове засідання не з”явились, надіслали заяву про слухання справи у їх відсутності, представник ВГІРФО в судове засідання не з”явився, не повідомив про причини неявки, хоча належно повідомлений про час та місце слухання справи. Оскільки, по справі зібрано достатньо доказів, суд вважає за можливе, у відповідності до ст.169 ЦПК України, розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що основний позов підлягає до задоволення, у зустрічному слід відмовити.
Судом встановлено, що спірна квартира знаходиться за адресою: м.Львів,вул.Симоненка,20/5, належить на праві спільної сумісної власності позивачці ОСОБА_2М.(прізвище змінено з “Українець” відповідно до свідоцтва про шлюб від 29.09.2007р) та 3 особам ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6 зазначена квартира складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 17,5 кв.м зі всіма комунальними вигодами.
У квартирі зареєстровані сторони по справі, що вбачається з довідки ЛКП”Південне” від 13.09.05р. №891 .
Відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, Шлюб між ними розірвано 11.06.2004р., що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.
Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належала квартира по вул.Вагонній,7/712 у м.Львові, яку він 15.10.2004р. подарував своїй матері ОСОБА_8, про що свідчить довідка ОКП ЛОР “БТІ та ЕО” від 02.12.08р. та пояснення відповідача в судовому засіданні.
Як встановлено судом, відповідач без поважних на те причин не проживає у спірній квартирі більше 6 місяців, що вбачається з представлених суду доказів, зокрема- актів ЛКП”Південне” від 20.04.2005р.,11.07.2005р. , 15.09.2005р. та 25.12.2008р.
Даний факт також стверджено поясненнями свідків ОСОБА_9та ОСОБА_10,які є сусідами позивачки, доволі часто заходять у спірну квартиру, відповідача не бачили у квартирі останніх декілька років, залишив квартиру після розірвання шлюбу добровільно, ніхто перешкод у користуванні житлом йому не чинив.
З пояснень свідка ОСОБА_11, який є двоюрідним братом відповідача, вбачається, що він приходив з ОСОБА_3М.у спірну квартиру в 2004р., щоб забрати речі , коли останній вже там не проживав і проживати не мав наміру.
Оцінюючи пояснення свідків, суд надає їм віри, так як вони нічим не спростовані, стверджені зібраними по справі доказами.
Суд не бере до уваги посилання відповідача щодо чинення йому перешкод у користуванні квартирою , так як вони спростовані його ж поясненнями, даними в судовому засіданні про те, що з квартири пішов сам, наміру в ній проживати не має, а лише хоче зберегти реєстрацію з метою отримання житла, зменшенням позовних вимог- відмовою від вселення, поясненнями свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_3 мав намір забрати свої речі, а не проживати у спірній квартирі.
Крім того, судом встановлено, що до пред”явлення позову про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування приміщенням спірної квартири, відповідач з позовом про усунення перешкод у користуванні житлом до суду не звертався.
Судом не приймаються до уваги заяви ОСОБА_3, адресовані начальнику ЛКП”Південне” та начальнику Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, оскільки, з відповіді Франківського РВ від 13.11.08р. вбачається, що по наявних обліках заяв та скарг, заяви ОСОБА_3 щодо чинення йому перешкод у користуванні квартирою від 21.01.05р.не зареєстровано. Згідно відповіді ЛКП”Південне” від 14.11.08р. матеріалів по зверненні ОСОБА_3 від 17.06.04р.та 22.01.2005р. в наявності та реєстрації не має.
Таким чином, відповідачем не представлено суду доказів щодо чинення йому перешкод у користуванні квартирою 5 по вул.Симоненка,20 у м.Львові.
Стаття 71 ЖК України передбачає збереження права на житло за тимчасово відсутнім наймачем чи членами його сім”ї протягом шести місяців.
Враховуючи, що відповідач не проживає у спірній квартирі без поважних причин значно довше встановленого строку, наміру проживати у квартирі не має, лише хоче зберегти реєстрацію з метою отримання житла,в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи відповідача щодо чинення йому перешкод у користуванні квартирою, суд приходить до висновку, що основний позов підлягає до задоволення,тому відповідача слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у спірній квартирі, знявши його з реєстрації, а в зустрічному слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог.
Керуючись ст.ст.10,11,60,169,209,212-215,218 ЦПК України,ст.71,72 ЖК України,суд,-
Позов ОСОБА_2 задоволити.
ОСОБА_3 визнати таким, що втратив право на користування приміщенням квартири АДРЕСА_1, знявши його з реєстрації за вказаною адресою.
У зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про визнання права на проживання та вселення у квартиру АДРЕСА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга- протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження
Суддя М.І.Гулієва