31 серпня 2016 року м. Київ К/800/28303/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Олендера І.Я.,
Шипуліної Т.М.,
за участю секретаря Титенко М.П.
представників сторін:
позивача Коберського А.П.,
відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуШепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області
на постановуХмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року
та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року
у справі№822/4623/14
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика»
доШепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Понінківська КПФ») звернулось до суду з позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач, Шепетівська ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16 жовтня 2014 року № 0001912201, № 0001922201, №0001972201, №0001942201, №0001962201 та №0015911701 від 10 жовтня 2014 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року позов задоволено частково:
визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 16 жовтня 2014 року №0001912201, №0001922201, №0001972201 та від 10 жовтня 2014 року №0015911701.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За результатами перегляду рішення суду першої інстанції 13 травня 2015 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом постановлено ухвали про закриття провадження у справі в частині визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001922201, № 0001912201 та № 0001972201 від 16 жовтня 2014 року та залишення без змін постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10 жовтня 2014 року №0015911701.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 05 серпня 2014 року по 16 вересня 2014 року відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Понінківська КПФ» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
За результатами перевірки 16 вересня 2014 року складно акт № 19/17-018/37993343 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Понінківська КПФ» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року» та 23 вересня 2014 року складено акт №1619/22/37993343 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Понінківська КПФ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року».
За висновками названих актів встановлено порушення позивачем:
1) підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: неперерахування утриманих сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету у 2013 році;
2) статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1020, а саме в податкових розрахунках за ф. №1-ДФ, що подавались до Полонського відділення Шепетівської ОДПІ у 2012-2013 роках не відображено суми нарахованих та виплачених доходів СПД - фізичним особам за « 157» ознакою доходу та допущенні помилки при складанні розрахунку;
3) перевіркою наявності заборгованості по виплаті заробітної плати найманим працівникам встановлено заборгованість по заробітній платі станом на 01 січня 2014 року в сумі 771058,01 грн.;
4) підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.6, 138.8, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на загальну суму 8359642,00 грн. та заниження податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 2355881,00 грн.;
5) пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 3126525,00 грн.;
6) пунктів 286.2, 286.4, 286.5 статті 286, пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку в сумі 1386,84 грн.
На підставі висновків акта перевірки №1619/22/37993343 від 23 вересня 2014 року з врахуванням висновків за наслідками розгляду заперечення, відповідачем 16 жовтня 2014 року прийнято податкові повідомлення - рішення:
№0001912201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2013 року в розмірі 8359642,00 грн.;
№0001922201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної власності в розмірі 2944851,25 грн., в тому числі: 2355881,00 грн. - за основним платежем та 588970,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№0001972201, яким ТОВ «Понінківська КПФ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 3908156,25 грн., в тому числі: 3126525,00 грн. - за основним платежем та 781631,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№0001942201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 1733,55 грн., в тому числі 1386,84 грн. за основним платежем та 346,71 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№0001962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ Міндоходів) в розмірі 510,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції (штрафи)).
Також відповідачем 10 жовтня 2014 року винесено податкове повідомлення - рішення №0015911701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем донарахування по актах перевірок з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 32814,32 грн. (штрафні (фінансові) санкції (штраф)).
За результатами розгляду адміністративного позову постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 16 жовтня 2014 року №0001912201, №0001922201, №0001972201 та від 10 жовтня 2014 року №0015911701.
Під час розгляду справи Вінницьким апеляційним адміністративним судом сторонами було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001922201, № 0001912201 та № 0001972201 від 16 жовтня 2014 року у зв'язку із досягненням податкового компромісу.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року провадження у справі у відповідній частині було закрито.
За результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, Вінницький апеляційний адміністративний суд 13 травня 2015 року постановив ухвалу, якою постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10 жовтня 2014 року №0015911701 залишено без змін.
Постановляючи рішення про задоволення позову у відповідній частині суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що склад порушення, передбачений пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, не передбачає санкції за несвоєчасне перерахування податку.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами, під час проведення перевірки податковим органом встановлено допущення позивачем порушень вимог підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: неперерахування утриманих сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету у 2013 році.
На обґрунтування виявленого порушення відповідач зазначає, що податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа, незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.
При цьому факт відсутності місячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб не впливає на розрахунок граничних строків сплати вказаного податку, що становить 30 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Аналізуючи наведені доводи податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У той же час, пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.
Положення статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Вчинення саме таких дій позивачем податковим органом не доведено, що є підставою для визнання податкового повідомлення - рішення протиправним та скасування.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду України від 10 листопада 2015 року у справі №813/6793/13-а та від 22 березня 2016 року у справі №813/6774/13-а.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 236, частиною 6 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі №822/4623/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: А.М. Лосєв
Судді: І.Я. Олендер
Т.М. Шипуліна