23 серпня 2016 року м. Київ К/800/22913/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М. вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року у справі за його позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування наказу про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання оформити документи,
22 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, якими в задоволенні позову відмовлено.
Ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову. Вказується на те, що судами не врахований реальний ризик зазнати в країні походження жорстокого та принижуючого поводження до нього.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.
За правилами частини шостої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймаються за заявами, які є очевидно необґрунтованими, тобто якщо у заявника відсутні умови, зазначені пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, а також якщо заяви носять характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
Судами попередніх інстанцій не встановлено жодної обставини, яка б давала підстави до визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Зокрема те, що він за місцем громадянської належності може стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують.
Як зазначалося вище, не встановлено обставин, які б давали підстави позивачу у разі повернення на батьківщину зазнати жорстокого або принижуючого поводження з ним.
Окрім того, підставою для відмови в оформленні документів стало те, що ОСОБА_1 зловживає процедурою оформлення документів з метою легалізації на території України.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року у справі за його позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування наказу про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання оформити документи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко