25 серпня 2016 року м. Київ К/800/23103/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2016 року у справі за його позовом до заступника начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати рішення,
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2016 року, якою провадження у справі закрито, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційної інстанції та ухвалення нового про зобов'язання відповідача виконати судові рішення.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є необґрунтовані.
Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа № 21-278а15), з посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 17, частини першої статті 181 КАС України, вказав, якщо законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачем оскаржуються дії відповідача щодо виконання судових рішень за виконавчими листами, виданими 20 квітня 2011 року Франківським районним судом міста Львова у цивільній справі №2-926/11 про стягнення на його користь з Кредитної спілки «Галіція Кредит» суми депозитного вкладу, 5 листопада 2014 року Галицьким районним судом міста Львова у цивільній справі №21080/2010 про стягнення на користь ОСОБА_1 з Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» коштів за договором та витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи, а також щодо виконання судового наказу Галицького районного суду міста Львова від 16 листопада 2009 року у справі № 2н-1306/09 про стягнення з Львівської філії кредитної спілки «Либідь» на його користь 4409,99 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
З урахуванням зазначених обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що спір, який виник не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивачу роз'яснено, що він має право звернутися для вирішення спірних правовідносин до суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судове рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2016 року у справі за його позовом до заступника начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко