25 серпня 2016 року м. Київ К/800/23052/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - ГУ ДФС) на судове рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС про зобов'язання зарахувати до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби,
У серпні 2016 року представник ГУ ДФС звернувся з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року, якою позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії ГУ ДФС щодо відмови у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії період роботи з 16 серпня 1995 року по 11 листопада 2002 року в органах державної податкової служби. Зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до вислуги років для призначення пенсії зазначений період роботи в органах державної податкової служби.
Ставиться вимога про зміну судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується, що на даний час не затверджений чіткий перелік посад офіцерського складу у податковій міліції, перебування на яких дає право на зарахування відповідного стажу до вислуги років для призначення пенсії.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.
Верховний Суд України в постанові від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-340а13) вказав на те, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ).
Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, позивач у період з 16 серпня 1995 року по 11 листопада 2002 року працював в органах державної податкової служби, прийняв присягу державного службовця та мав присвоєні спеціальні звання «Інспектор податкової служби ІІ рангу» та «Радник податкової служби ІІІ рангу».
З урахуванням зазначених обставин, висновку Верховного Суду України, викладеного у вище згаданій постанові, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови зарахувати позивачу до вислуги років для призначення пенсії вказаний період трудового стажу в органах державної податкової служби.
Керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на судове рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про зобов'язання зарахувати до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко