30 серпня 2016 р.Справа № 633/181/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печенізького районного суду Харківської області від 05.07.2016р. по справі № 633/181/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Печенізького відділу обслуговування громадян ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом, в якому просила суд: визнати неправомірним рішення Печенізького відділу обслуговування громадян ОСОБА_4 об'єднаного управління УПФУ про відмову провести перерахунок пенсії державного службовця з більшого заробітку на підставі довідки Борщівської сільської ради Печенізького району №103 від 23.05.2016 року; скасувати рішення Печенізького відділення обслуговування громадян ОСОБА_4 об'єднаного УПФУ в Харківській області № 150-16/23 від 10.06.2016 року щодо відмови їй у перерахунку пенсії державного службовця згідно ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року в редакції від 24.04.2012 року (4661-УІ), яка діяла на час призначення пенсії; зобов'язати відповідача здійснити їй з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 90 % заробітної плати працюючого державного службовця на відповідній посаді відповідно до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723 від 16.12.1993 року, в редакції закону від 24.04.2012 року (4661-УІ), що діяла на день призначення пенсії та Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року в редакції від 28.08.2009 року (872-2009-п) чинний на день призначення пенсії, у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 року розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, згідно з Постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 та довідки Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області від 23.05.2016 року № 103 про заробітну плату; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Постановою Печенізького районного суду Харківської області від 05.07.2016 року у задоволення позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та її представник, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Печенізькому відділі обслуговування громадян ОСОБА_4 об'єднаного УПФУ Харківської області з 2009 року та отримує пенсію за віком, на підставі Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ.
У зв'язку з підвищенням державним службовцям заробітної плати позивач 03.06.2016 року звернулась до Печенізького відділу обслуговування громадян ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії на підставі довідки Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області № 103 від 23.05.2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
Рішенням Печенізького відділу обслуговування громадян ОСОБА_4 об'єднаного УПФУ Харківської області № 150-16/23 від 10.06.2016 року позивачці було відмовлено в даному перерахунку пенсії, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих атів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015 р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до Закону України "Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування) (а.с. 15).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач, відмовляючи в перерахунку пенсії, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У відповідності до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 29.08.2009 року у розмірі 90 % від заробітної плати.
До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване зазначеними нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.
З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, з 01.05.2016р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Позивач 03.06.2016 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" на підставі довідки про заробітну плату № 103 від 23.05.2016 року.
Рішенням Печенізького відділу обслуговування громадян ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у перерахунку пенсії від 10.06.2016 року за № 150-16/23 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідки від №103 від 23.05.2016 року.
Таким чином, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016р., відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивачці не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.
При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачці на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013, виходячи з наступного.
Постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що у відповідача на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок її пенсії на підставі довідки Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області № 103 від 23.05.2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії не працюючим державним службовцям, за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року №15-1, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачці, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Печенізького районного суду Харківської області від 05.07.2016 року по справі № 633/181/16-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печенізького районного суду Харківської області від 05.07.2016р. по справі № 633/181/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2016 р.