Справа 753/13920/16-а
02 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, Лівобережне УПФ України в м. Києві) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Лівобережного УПФ України в м. Києві від 12.07.2016 року № 7001/14/ч-750 про відмову у проведенні перерахунку пенсії відповідно до довідки прокуратури м. Києві № 18-436 від 07.07.2016 року;
- зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 % місячної заробітної плати зазначеної у довідці прокуратури м. Києва № 18-436 від 07.07.2016 року, без обмеження граничного розмірі пенсії;
- зобов'язання Лівобережного УПФ України в м. Києві виплатити різницю перерахованої та виплаченої пенсії з 01.12.2015 року.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10.08.2016 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, Лівобережним УПФ України в м. Києві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.
При поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст.187 КАС України, а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
З огляду на те, що предметом позову є скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язати останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Зі змісту довідки Вищого адміністративного суду України, складеної за результатами аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дарницького районного суду м. Києва складає 606,32 грн. (1378 * 0,4 * 110%).
Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі.
Оцінюючи клопотання Позивача про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Крім того, відповідно пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.
Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в ухвалах від 08.09.2015 року у справі №21-5496а15, від 29.02.2016 року у справі №810/1495/15, від 01.03.2016 року у справі № 810/1674/15.
Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи, що Апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Відповідачу строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору або клопотання про зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати Апелянту строк для усунення недоліків - двадцять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст. 211, 212 КАС України.
Суддя А.Г. Степанюк