Справа: № 826/1571/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
01 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.,
При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.
За участі представників:
позивача: Прядка В.В.;
відповідача: Кравчук В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.16р. у справі №826/1571/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акмебуд» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.08.15р. №0003832202, №0002842202 та №0003852202.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.16р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Арамакс», ТОВ «Альфапласт», ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро», ТОВ «Фаетон-Буд» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.12р. по 31.12.14р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.12р. по 31.12.14р., за результатами якої складено акт від 17.07.15р. №3021/26-56-22-02/30440935.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.08.15р.:
№0003832202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 7 230 грн.;
№0003842202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 906 743,75 грн., в т.ч. основний платіж - 725 395грн.; штрафні (фінансові) санкції - 181 348,75 грн.;
№0003852202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 010 626,50 грн., в т.ч. основний платіж - 673 751 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 336 875,50 грн.
Підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення вимог:
п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.3, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті зменшення об'єкту оподаткування на суму 725 395 грн., в т.ч.: за 4 квартал 2012 року - 200 986 грн., за 2013 рік - 425 041 грн., за 2014 рік - 99 368 грн.;
п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 673 751 грн., а саме: жовтень 2012 року - 87 724 грн., листопад 2012 року - 121 668 грн., грудень 2012 року - 46 889 грн., січень 2013 року - 34 824 грн., лютий 2013 року - 5 336 грн., березень 2013 року - 72 130 грн., квітень 2013 року - 24 259 грн., червень 2013 року - 31 289 грн., липень 2013 року - 8 232 грн., серпень 2013 року - 37 877 грн., вересень 2013 року - 56 130 грн., жовтень 2013 року - 16 667 грн., листопад 2013 року - 30 000 грн., грудень 2013 року - 5 000 грн., лютий 2014 року - 2 956 грн., грудень 2014 року - 92 770 грн.;
зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 Декларації) на суму 7 230 грн.
Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що Товариством не було надано до перевірки в повному обсязі первинні документи, що відображають реальність господарських операцій з його контрагентами; надані документи не містять вичерпної інформації про виконані роботи, а саме: об'єкт, на яких виконувались підрядні роботи, посади та прізвища осіб підприємства «Підрядчика» та підприємства «Замовника», витрати праці робочих будівельників на об'єм робіт, люд/год, черги будівництва, на якій проводились будівельно-монтажні роботи; згідно з отриманою від регіональних державних податкових інспекцій податкової інформації підприємства-підрядчики відсутні за податковою адресою, не надали до звірки первинних документів, не мають складських приміщень, володіють незначними трудовими ресурсами, не підтвердили факти отримання товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання робіт (товару) в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості робіт (товару), правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ, основними видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: будівництво житлових і нежитлових будівель.
Як свідчать обставини справи, між позивачем та ТОВ ТРЦ «Фабрика» було укладено договір підряду на виконання будівель-монтажних робіт від 30.06.11р. №7, згідно умов якого підрядник зобов'язується виконати і здати в установлений строк будівельно-монтажні роботи в Комплексі будівель та споруд (об'єкт), що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18, а замовник зобов'язується надати підрядникові фронт робіт, передати, передбачену цим договором документацію, прийняти належно виконані роботи та оплатити їх згідно цього договору. Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання наступних видів робіт: будівельно-монтажні роботи; виправлення недоліків на вимогу замовника; введення разом з замовником об'єкт в експлуатацію.
Згідно умов вказаного договору, позивач будував торговельно-розважальний комплекс та виконував функції генерального підрядника.
На виконання взятих на себе зобов'язань згідно умов вказаного договору, позивач залучив до роботи в якості субпідрядників ТОВ «Арамакс», ТОВ «Альфапласт», ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро».
Так, між позивачем та ТОВ «Арамакс» було укладено договір підряду на ремонтно-будівельні роботи від 18.03.11р. №18/03, згідно умов якого замовник здає, а підрядчик приймає на себе виконання будівельних робіт на об'єктах, відповідно до Специфікацій та звітної документації до цього договору.
Згідно умов цього договору, ТОВ «Арамакс» здійснював на вимогу позивача роботи на об'єкті ТОВ ТРЦ «Фабрика» (м. Херсон) по влаштуванню теплоізоляції та влаштуванню гідроізоляції.
На підтвердження факту виконання умов договору матеріали справи містять двосторонні акти виконаних робіт із зазначенням найменування робіт, одиниці виміру, кількості та вартості таких робіт; акти приймання виконаних робіт за відповідні періоди, які містять найменування робіт і витрат (локальні кошториси) із зазначенням прямих витрат тощо; двосторонні довідки про вартість виконаних робіт; специфікації до договору, кошториси, податкові накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарської операції з придбання обумовлених робіт.
Оплата вартості робіт здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Між позивачем та ТОВ «Альфапласт» було укладено договори будівельного підряду від 16.12.11р. №610232 та №611021 від 17.09.12р., згідно умов яких генеральний підрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати з використанням матеріалів та конструкцій власного постачання, власними силами та засобами з використанням власних механізмів та механізмів генпідрядника, комплекс робіт з монтажу алюмінієвих світло прозорих конструкцій об'єкту: реконструкція будівель та споруд для торгово-розважального центру з офісними приміщеннями по вул. м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18, згідно з переданою генпідрядником та затвердженою замовником проектною документацією, з дотриманням чинних в Україні державних будівельних стандартів, норм і правил, та здати виконані роботи генпідряднику у відповідності з умовами даного договору.
На підтвердження факту виконання умов договору матеріали справи містять двосторонні акти виконаних робіт із зазначенням найменування робіт, одиниці виміру, кількості та вартості таких робіт, специфікації, податкові накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарської операції з придбання обумовлених робіт. Оплата вартості робіт здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.01.13р. щодо обов'язковості форм первинних облікових документів у будівництві (№КБ-2В і КБ-3), складання таких облікових документів (акт приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2В) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (№КБ-3) мають обов'язковий характер лише по будовах (об'єктах), що здійснюються за рахунок бюджетних коштів і коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності, тоді як до підприємств, що виконують роботи за рахунок інших джерел фінансування, застосування примірних форм №КБ-2В і КБ-3 є рекомендаційним. Відтак, в даному випадку складання форм №КБ-2В і КБ-3 не є обов'язковим.
Журнал обліку виконаних робіт, документи, які слугують підставою для складання звітності з виконання будівельно - монтажних робіт, використання основних матеріалів, здійснення контролю за обсягами робіт щодо об'єктів будівництва є документацією яка підлягає перевірці при здійсненні архітектурно - будівельного контролю та відповідна документація після завершення будівництва зберігається у замовника будівництва.
На підтвердження факту виконання умов усної домовленості між позивачем та ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» на придбання шумопоглинача пластичного матеріали справи містять видаткові та податкові накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарської операції з придбання обумовленого товару.
Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Згідно матеріалів справи, роботи виконані позивачем за допомогою залучених до робіт контрагентів ТОВ «Арамакс», ТОВ «Альфапласт», ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» були прийняті замовником будівництва ТОВ ТРЦ «Фабрика» без зауважень.
21.06.13р. між позивачем та ТОВ «ПІВДЕНБУД ІНВЕСТ» було укладеного договір підряду №1, згідно умов якого позивач зобов'язався на свій ризик, власними та/або залученими силами та засобами (в тому числі субпідряд), виконати визначений цим договором обсяг підготовчих робіт з будівництва об'єкта (багатофункціональний комплекс за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 113/115) відповідно до проектної документації, Договірної документації, умов цього договору, додатків до нього та завдання замовника, у т.ч.: забезпечити будівництво матеріально-технічними ресурсами, здійснити підготовчі, демонтажні, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені Проектною та Договірною документацією, збудувати об'єкт в обумовлені строки і передати його замовнику, забезпечити усунення недоліків, що виникли з його вини (або з вини залучених ним субпідрядних організацій) і виявлені в ході приймання робіт та (або) у Гарантійний період, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, передати необхідну Проектну, дозвільну та Договірну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, приймати виконані роботи та закінчений будівництвом та введений в експлуатацію об'єкт.
Також, між позивачем та ТОВ «Бріклейерз» було укладено договір підряду №13/08-С від 13.08.14р., згідно умов якого позивач зобов'язався здійснити роботи з реконструкції офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1.
На виконання взятих на себе зобов'язань згідно умов зазначених договорів, позивач залучив до роботи в якості субпідрядника ТОВ «Фаетон-Буд» на підставі договорів підряду на виконання будівельних робіт №24/11/14-0 від 24.11.14р. та №01/12/14-С від 01.12.14р.
Так, за умовами договору №01/12/14-С від 01.12.14р. субпідрядник за завданням генпідрядника зобов'язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами у відповідності до Проектної документації, діючих будівельних норм і правил, а також з дотриманням Робочої документації (переданої Генпідрядником у відповідності та у визначений договором строк) виконати загально будівельні роботи на об'єкті «Реконструкція головного виробничого корпусу (літ. Б) під офісний центр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, передати необхідну Проектну, дозвільну та Договірну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, приймати закінчені роботи та оплатити їх вартість у відповідності до умов договору.
За умовами договору №24/11/14-0 від 24.11.14р., субпідрядник за завданням генпідрядника зобов'язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами у відповідності до Проектної документації, діючих будівельних норм і правил, а також з дотриманням Робочої документації (переданої Генпідрядником у відповідності та у визначений договором строк) виконати загально будівельні роботи на об'єкті «Торгово-розважальний комплекс» по просп. Добровольського, 113/115 в м. Одесі, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, передати необхідну Проектну, дозвільну та Договірну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, приймати закінчені роботи та оплатити їх вартість у відповідності до умов договору.
На підтвердження факту виконання умов договорів укладених позивачем з ТОВ «Фаетон-Буд» матеріали справи містять двосторонній акт виконаних робіт із зазначенням найменування робіт і витрат, обґрунтування (шифр і номер позиції нормативу), одиниці виміру, кількості та вартості таких робіт; витрати праці робітників будівельників на обсяг робіт, люд.год. за грудень 2014 року; двостронню довідку про вартість виконаних будівельних робіт за рудень 2014 року, податкові накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарської операції з придбання обумовлених робіт.
Оплата вартості робіт здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Згідно матеріалів справи, роботи виконані позивачем за допомогою залученого до робіт контрагента ТОВ «Фаетон-Буд» були прийняті замовниками будівництва ТОВ «ПІВДЕНБУД ІНВЕСТ» та ТОВ «Бріклейерз» без зауважень.
Слід зазначити, що законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону N 996-XIV, та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або із звичаєвою практикою.
Варто відмітити й те, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних робіт не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.
При цьому, чинне законодавство не зобов'язує суб'єктів господарювання повторно дублювати інформацію щодо суті наданих послуг в актах про надання послуг; суть та зміст наданих послуг мають досліджуватися у сукупності та взаємозв'язку всіх наявних у матеріалах справи доказів, що і зроблено судом першої інстанції.
Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, наявні у матеріалах справи документи підтверджують, що витрати фактично понесені та пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки такі роботи та товар замовлялися на виконання позивачем умов договорів укладених на користь третіх осіб.
Досліджені судом первинні документи спростовують доводи податкового органу про те, що такі документи не містять вичерпної інформації про виконані роботи, придбані матеріали.
Посилаючись на відсутність у контрагентів позивача ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності, відповідач не звернув уваги на те, що податковими органами, які здійснювали контрольні заходи щодо контрагентів, такі висновки зроблені лише на підставі відсутності таких за місцем реєстрації та виходячи із даних поданої ними податкової звітності; жодні заходи щодо виявлення фактичної відсутності у контрагентів трудових ресурсів, основних засобів, матеріально-технічної бази не здійснювалися. Водночас, обставиною, яка свідчить про не здійснення господарської операції, може бути фактична відсутність ресурсів.
Разом з тим, податковим органом не надано належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів об'єктивної неможливості здійснення господарських операцій.
До того ж, у комерційній діяльності виконання поставок товарів, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).
Також не заслуговують на увагу і доводи апелянта на недобросовісність намірів ТОВ «Арамакс», ТОВ «Альфапласт», ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро», ТОВ «Фаетон-Буд» у здісненні господарських відносин, з огляду на те, що такі доводи документально не підтверджені. Відтак недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, навіть якщо і має місце, має правові наслідки саме для таких контрагентів, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування чи перевірки законності їх створення (заснування), а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.
В даному випадку, податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту та витрат за наслідками господарських операцій з вказаними контрагентами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність донарахування податковим органом позивачу грошових зобов'язань, визначених оспорюваними рішеннями.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Враховуючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції сплату судового збору на подання апеляційної скарги було відстрочено до ухвалення рішення у справі, судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції підлягає стягненню з апелянта у розмірі 31 755,90 грн.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.16р. у справі №826/1571/16 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.16р. у справі №826/1571/16 - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 12; код ЄДРПОУ 39467012) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 31 755 (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 90 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Мєзєнцев Є.І.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 01.09.16р.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Пилипенко О.Є.