04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" серпня 2016 р. Справа№ 5011-16/11461-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Чорної Л.В.
Смірнової Л.Г.
секретар судового засідання Білак В.Ю.
за участю представників:
від позивача: Діхтяренко О.М. - за належним чином оформленою довіреністю;
від відповідача: Гребеник І.С. - за належним чином оформленою довіреністю, Варес М.О. - за належним чином оформленою довіреністю;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р.
у справі № 5011-16/11461-2012 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до відповідача Приватного підприємства "Агенство нерухомості Велика Хата"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) ОСОБА_7
2) ОСОБА_8
про звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна позову 6368000,00 грн., -
У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м. Києв, звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ1" (в процесі розгляду справи відповідача замінено на належного - Приватне підприємство "Агентство нерухомості Велика Хата") про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ним права власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1
Згодом Позивач змінив предмет позову і просив звернути стягнення, шляхом визнання права власності, на предмет іпотеки - нерухоме майно, належне відповідачу на підставі свідоцтв про право власності №№ 44064131 та 44065496 від 17 вересня 2015р.:
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_1
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1
Справа розглядалася після скасування на підставі постанови Вищого господарського суду України від 12 травня 2016р. ухвали Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2015р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2016р.
04 липня 2016р. ОСОБА_8 подала клопотання про залучення її до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, посилаючись на те, що вона є іпотекодержателем чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1.
Представник позивача проти указаного клопотання заперечував.
Представник відповідача щодо указаного клопотання поклався на думку суду.
Вважаючи, що рішення у справі може стосуватися прав і обов'язків ОСОБА_8, відносно відповідача суд першої інстанції за необхідне залучити її до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У процесі розгляду справи, 05 липня 2016р., відповідач подав клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, а необхідність у її призначенні обґрунтовувалася встановленням можливої наявності підстав для припинення іпотеки, шляхом знищення предмету іпотеки. Проведення експертизи відповідач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Представник позивача проти указаного клопотання заперечував.
Ухвалою від 12.07.2016р. місцевий господарський суд залучив ОСОБА_8 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, призначив по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинив провадження по даній справі.
Не погодившись із зупиненням провадження у справі та вважаючи, що таке зупинення має на меті затягування розгляду справи, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось із апеляційної скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. як незаконну та невмотивовану. У доводах апеляційного оскарження позивач зазначав, що для вирішення питання про знищення нерухомого майна не потрібні спеціальні знання і такий висновок можна зробити на підставі інших засобів доказування.
Поряд з цим апелянт зазначав, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи є одноактною (нерозривною) процесуальною дією. Скасування ухвали про зупинення провадження у справі за наявності призначеної судом експертизи, не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість розгляду справи і не відновить права сторони на справедливе судочинство. Посилаючись на правові позиції з цього питання Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003 (рішення від 30.01.2003р.) та у справі № 1-12/2012 (рішення від 25.04.2012р. № 11-рп/2012), та Вищого господарського суду України, висловлені ним у постановах від 01.03.2016р. у справі № 918/1207/15, від 05.07.2016р. у справі 906/82/15 від 06.07.2016р. у справі № 916/2909/14, апелянта просив скасувати оскаржену ним ухвалу у повному обсязі та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
У апеляційній скарзі ставилося також питання про визнання поважною причину, з якої апелянтом був пропущений строк на апеляційне оскарження з посиланням на ту обставину, що оскаржувана ухвала прийнята судом 12.07.2016р., текст її виготовлений лише 19.07.2016р., у цей же отриманий представником апелянта, а у Єдиному державному реєстрі судових рішень прийнята ухвала взагалі не внесена.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі № 5011-16/11461-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Зеленін В.О., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Зеленін В.О., Чорна Л.В., прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.08.2016р.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.08.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. на лікарняному, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.
10.08.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено колегією суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016р. розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відкладено на 17.08.2016р.
17.08.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 ОСОБА_8 надійшла заява про відкладення розгляду справи, яке задоволено колегією суддів.
17.08.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких його представник просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016р. розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відкладено на 23.08.2016р.
23.08.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 ОСОБА_8 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У призначеному на 15-20 23.08.2016р. судовому засіданні ОСОБА_8 участі не взяла, проте, у цей же день о 14-55год. ОСОБА_8 нарочно до канцелярії суду подала клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи відкладення тим, що не була повідомлена про дату судового засідання і просила надати їй можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Відмовляючи у черговому відкладенні розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі на іншу дату, поза межами встановленого процесуальним законом строку на її розгляд, колегія суддів враховувала таке. Раніше, 17.08.2016р., ОСОБА_8 нарочно зверталася до апеляційного господарського суду із клопотанням про відкладення розгляду скарги у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання апеляційного господарського суду, призначене на 17.08.2016р., і зазначаючи про необхідність підготовки нею своїх пояснень у зв'язку з отриманням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.07.2016р.
У період з 17.08.2016р. по 23.08.2016р. ОСОБА_8 з матеріалами справи не ознайомлювалася. Проте вдруге, 23.08.2016р., звернувшись нарочно у день призначеного судового засідання із клопотанням, просила суд про відкладення розгляду справи з тих же мотивів.
За вказаних обставин судова колегія вважає, що достеменно володіючи інформацією про час і дату проведення судових засідань і не з'являючись у судові засідання, ОСОБА_8 зловживає своїми процесуальними правами і намагається не допустити розгляду по суті апеляційної скарги.
Відтак, заявлене нею 23.08.2016р. клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, тим більше, що вона вважається повідомленою про час і місце розгляду справи судом, адже ухвала про призначення справи на 23.08.2016р. надіслано за поштовою адресою, зазначеною у апеляційній скарзі, і неявка ОСОБА_8, або її представника, не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги.
Третя особа-1 до судового засідання, що відбулось 23.08.2016р., не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.
Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами і, розгляд справи за відсутності представників є можливим.
Заслухавши доводи апеляційної скарги та заперечення відповідача на неї, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, належне відповідачу на підставі свідоцтв про право власності №№ 44064131 та 44065496 від 17 вересня 2015р.:
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_1
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1
Справа розглядається місцевим господарським судом після скасування 12 травня 2016р. Вищим господарським судом України ухвали Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2015р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2016р. про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Скасовуючи судові акти у даній справі, Вищий господарський суд України зазначив, що суди не встановили наявності самої підстави припинення іпотеки (знищення переданої в іпотеку будівлі), що передбачає фізичне знищення об'єкту нерухомості, а не зміну загальної та житлової площі переданої в іпотеку квартири в результаті її реконструкції, із урахуванням статті 23 Закону України «Про іпотеку» та наявних в матеріалах доказів не надали належної правової оцінки тим обставинам, що відповідач став власником предмету іпотеки - чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , і зміна технічних характеристик відбулась в результаті реконструкції даної квартири, а не фізичного знищення предмета іпотеки.
Таким чином, Вищий господарський суд України визначив коло питань та обставин, які потребують з'ясуванню при новому розгляді господарського спору.
Усупереч вказівкам суду касаційної інстанції, призначаючи по справі судову будівельно-технічну експертизу та зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд послався на необхідність у рамках вирішення даного спору встановити обставини зміни технічних характеристик спірного майна, вказавши, що для цього потрібні спеціальні знання. При цьому на вирішення експерта були винесені наступні питання: - який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об'єкті, що був розташований за адресою: АДРЕСА_1?
- чи була квартира АДРЕСА_1 знищена внаслідок виконаних робіт?
- чи було здійснено зміни об'ємно-планувальних характеристик квартири АДРЕСА_1 внаслідок виконаних робіт?
- чи є однокімнатні квартири АДРЕСА_1 новоствореним майном?
Отже, до предмету доказування у даному спорі місцевим господарським судом віднесено інші обставини, ніж ті, які визнані обов'язковими для встановлення судом касаційної інстанції. Але навіть розширивши предмет дослідження у спорі, місцевий господарський суд не обґрунтував неможливості самостійного встановлення ним фактичних обставин при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, тоді як норми ст. 86 ГПК України та постанова пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зобов'язували його до цього.
Так відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
В силу приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.
Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.
Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" унормовано, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування
Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
У зв'язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, вказану ухвалу не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.
Як наслідок, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже, ухвала про призначення судової експертизи та ухвала про зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
Отже, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акти - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009р. у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.
У зв'язку з наведеним, скасування самої лише ухвали про зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість проведення судом першої інстанції процесуальних дій, - проведення експертною установою судової експертизи.
Однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Згідно з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012р. недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, а також встановивши, що при прийнятті ухвали про зупинення провадження у справі та про призначення судової експертизи судом першої інстанції порушені вимоги ст.ст 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, не дотримано постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" не відповідає цій меті, не враховані обов'язкові вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2016р. у даній справі, ухвала місцевого господарського суду від 12.07.2016р. про зупинення провадження у даній справі та про призначення судової експертизи, яка зумовила зупинення провадження у справі, як незаконна, підлягає скасуванню.
Поряд з цим цією ж ухвалою (п. 1) місцевий господарський суд залучив до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8
Беручи до уваги, що процесуальний акт про залучення до участі у справі третіх осіб не підлягає окремому оскарженню від рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" слід задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу в цій частині залишити без змін.
З огляду на викладене, ухвала Господарського суду першої інстанції від 12.07.2016р. у справі №5011-16/11461-2012 підлягає частковому скасуванню, а справа, відповідно до приписів ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, - передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.
Відповідно до п. 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» зобов'язати господарський суд міста Києва здійснити розподіл судового збору за подання апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" згідно із загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 79, 86, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі № 5011-16/11461-2012 - частково задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі № 5011-16/11461-2012 - скасувати у частині зупинення провадження у даній справі та призначення судової експертизи, яка зумовила зупинення провадження у справі.
3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі № 5011-16/11461-2012 - залишити без змін.
4. Матеріали справи № 5011-16/11461-2012 направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.В. Чорна
Л.Г. Смірнова