ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
30 серпня 2016 року Справа № 913/837/16
Провадження №5/913/837/16
За позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Новопсков Луганської області
про стягнення 345411 грн. 98 коп.
Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.
Секретар судового засідання Семеніхіна В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, головний юрисконсульт, довіреність № 14-137 від 13.05.2016;
від відповідача - представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 22.11.2013 № 1048/14-БО-20 в сумі 180728 грн. 01 коп., інфляційних нарахувань в сумі 137316 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 9726 грн. 63 коп. та пені в сумі 17640 грн. 75 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за поставлений природний газ відповідно до договору купівлі-продажу.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач правом на участь свого повноважного представника у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до абз. 2 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2.1 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (зі змінами) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на те, що за зазначеною адресою не проживає, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (зі змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне
Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець, позивач) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) 22.11.2013 укладено договір № 1048/14-БО-20 на купівлю-продаж газу.
За умовами розділу 1 договору предметом договору є правовідносини, за якими продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ.
В пункті 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
У відповідності до п. 4.1 договору кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.
За умовами п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.
В пункті 6.3 договору сторони домовились, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди за цим договором, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Згідно із п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем п. 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
На виконання зобов'язань за договором, позивач поставив протягом січня-березня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.15-16).
Відповідач протягом дії договору не здійснював оплату спожитого газу з дотриманням умов, передбачених п. 6.1 договору.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір від 22.11.2013 № 1048/14-БО-20, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт споживання газу відповідачем і наявність заборгованості підтверджена матеріалами справи і не оспорена відповідачем, у зв'язку з чим борг в сумі 180728 грн. 01 коп. підлягає стягненню.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд дійшов до висновку, що розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та умов договору.
Тому, перевіривши розрахунок, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення пені в сумі 17640 грн. 75 коп. за порушення зобов'язань за січень 2014 року за період з 15.02.2014 по 14.08.2014, за лютий 2014 року - 15.03.2014 по 14.09.2014, за березень 2014 року - 15.04.2014 по 14.10.2014.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов до висновку про задоволення вказаних вимог у повному обсязі, а саме з відповідача слід стягнути 3% річних за період з 15.03.2014 по 23.12.2015 в сумі 9726 грн. 63 коп. та інфляційні втрати за період з лютого 2015 року по листопад 2015 року в сумі 137316 грн. 58 коп.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача в сумі 5181 грн. 18 коп.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 345411 грн. 98 коп. задовольни повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Новопсков Луганської області, вул. Новорозсошанська, б. 41, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720, борг в сумі 180728 грн. 01 коп., пеню в сумі 17640 грн. 75 коп., інфляційні втрати у сумі 137316 грн. 58 коп., 3% річних у сумі 9726 грн. 63 коп., судовий збір в сумі 5181 грн. 18 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено і підписано 02.09.2016.
Суддя С.В.Вінніков
Надр. прим.
1 - до справи
2 - позивачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6
3 - відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою 92302, смт. Новопсков Луганської області, вул. Новорозсошанська, 41