АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
30 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_6
представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Полтавській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному 30.01.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22015000000000031, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та накладено арешт на тимчасово вилучені під час обшуку 09.08.2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 4 920 доларів США та 1 055 євро, що належать підозрюваному ОСОБА_6 .
В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляцій скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2016 року про задоволення клопотання слідчого групи слідчих ГСУ СБУ - ОСОБА_8 від 11.08.2016 про накладання арешту на тимчасово вилучене майно ОСОБА_6 - грошових коштів у сумі - 4920 доларів США та 1055 Євро, яке належить його дружині ОСОБА_9 - скасувати. Постановити нову ухвалу, якою повернути тимчасово вилучене майно дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_9 .
Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, через невідповідність висновків викладених в ухвалі слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами зазначеними у клопотанні слідчого (порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України) та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили слідчому судді прийняти законне та обґрунтоване рішення, а саме (порушення судом вимог ч. 1 ст. 412 КПК України).
В обгрунтування своїх апеляційних вимог звертає увагу на відсутність доказів на підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні заволодіння чужим майном у розмірі 11 млн. грн., а докази представлені слідчим у клопотанні не підтверджують вину та не обґрунтовують підозру ОСОБА_6 і свідчать про наявність цивільно-правових відносин, оскільки зазначені грошові кошти перераховані за розпорядженням ОСОБА_6 , саме на виконання умов укладеного договору між фондом та товариством. Цей договір у відповідності до вимог ЦК та ГК України не визнаний удаваним чи недійсним.
Зазначає, що слідчий ОСОБА_10 під час обшуку 09.08.2016 не з'ясував питання про належність грошових коштів, і не зазначив про це у протоколі. Надалі слідчий суддя під час судового засідання не з'ясовував питання кому саме належать тимчасово вилучені грошові кошти. Як вбачається з пояснень дружини підозрюваного - ОСОБА_9 , грошові кошти сумі - 4920 доларів США та 1055 Євро належать особисто їй, які вона зняла зі свого депозитного рахунку і частину яких зберігала за місцем їхнього сумісного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
В підсумку вказує, що слідчий суддя постановляючи ухвалу про задоволення клопотання не звернув уваги на необґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозри, відсутність доказів вини та недостатність підстав для арешту тимчасово вилученого майна - грошових коштів та постановив ухвали про накладання арешту на грошові кошти.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та представника власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, в провадженні Головного слідчого управління СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22015000000000031 від 30.01.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
09.08.2016 року в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 було оголошено та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
09.08.2016 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва було проведено обшук за адресою реєстрації та фактичного місця проживання підозрюваного ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення якого було виявлено грошові кошти підозрюваного в сумі - 4920 доларів США та 1055 Євро, які можуть підлягати конфіскації за санкцією ч. 5 ст. 191 КК України.
15.08.2016 року слідчий групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Полтавській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучені під час обшуку 9 серпня 2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 4 920 доларів США та 1 055 євро, що належать підозрюваному ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2016 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вказане майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №22015000000000031 від 30.01.2015 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого, підозрюваного, адвокатів, які діють в інтересах власника майна, та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на майно, а саме на грошові кошти перелічені у клопотанні слідчого.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ст. 170 КПК України, оскільки є доказом злочину та з метою забезпечення в майбутньому можливої конфіскації майна та можливому їх відчуженню, до вирішення справи по суті на них необхідно накласти арешт.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на тимчасово вилучені під час обшуку 9 серпня 2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 4 920 доларів США та 1 055 євро, що належать підозрюваному ОСОБА_6 .
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Крім того, обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співрозмірності, а тому доводи апелянта стосовно невмотивованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Полтавській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному 30.01.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22015000000000031, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та накладено арешт на тимчасово вилучені під час обшуку 9 серпня 2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 4 920 доларів США та 1 055 євро, що належать підозрюваному ОСОБА_6 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 е ц ь