25 серпня 2016 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю:
особи, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_2
особи, провадження відносно якої закрито ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 124 КпАП України,
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України відносно ОСОБА_3 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з постановою судді місцевого суду, за даними протоколу про адміністративне правопорушення, 09 травня 2016 року, о 15 год. 00 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Нісан», державний номер НОМЕР_1, на перехресті вулиць Драйзера та Бальзака у м. Києві, здійснюючи поворот ліворуч, не надав переваги транспортному засобу «Дачія», державний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2, та який рухався у зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора, унаслідок чого сталося зіткнення, чим порушив п. 16.6 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України.
Не погоджуючись з вказаною постановою місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді місцевого суду скасувати та постановити нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначав, що суддя місцевого неповно та необ'єктивно з'ясував усі обставини справи та не дослідив усі докази, зокрема його пояснення та протокол про адміністративне правопорушення. Дослідивши лише пояснення ОСОБА_3 та запис відеореєстратора, суддя місцевого суду не взяв до уваги ту обставину, що автомобіль «Дачія» рухався зелений сигнал світлофору.
Крім того, на дослідженому суддею місцевого суду відеозаписі помітно, що перед автомобілем «Ніссан» розташований дорожній знак «Стоп», який зобов'язував його перед поворотом ліворуч зупинитись та надати перевагу автомобілям, що рухались у протилежному напрямку. Не зупинившись перед поворотом та намагаючись швидко проїхати перехрестя, водій ОСОБА_3 виїхав на смугу руху, по якій рухався апелянт, унаслідок чого сталося зіткнення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КпАП України, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддя місцевого суду цих вимог закону не дотримався.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КпАП України.
Згідно п. 16.6. Правил, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Згідно мотивувальної частини постанови, висновок судді місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, грунтується на поясненнях ОСОБА_3, який зазначав, що зіткнення сталося через автомобіль «Дачія» під керуванням водія ОСОБА_2, який виїхав на перехрестя на великій швидкості на заборонений сигнал світлофора. Як зазначено в оскаржуваній постанові, такі пояснення ОСОБА_3 узгоджуються зі схемою дорожньо-транспортної пригоди, даними про пошкодженнями автомобілів та даних відеозапису, долученого останнім, у відповідності до якого встановлено, що автомобіль «Ніссан» під керуванням ОСОБА_3 рухався на зелений сигнал світлофора та закінчував маневр повороту ліворуч, а автомобіль «Дачія» виїхав з зустрічного напрямку на червоний сигнал світлофора, та здійснив зіткнення.
Разом з тим, в постанові надано оцінку лише поясненням ОСОБА_3, схемі дорожньо-транспортної пригоди та відеозапису місця події, й зазначено про відповідність пояснень ОСОБА_5 вказаним доказам, при цьому суддя місцевого суду фактично не спростував та оцінку письмовим поясненням іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, а також не навів мотивів їх відхилення.
Між тим, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належало зіставити з іншими доказами в справі про адміністративне правопорушення: з даними протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, схемою дорожньо-транспортної пригоди, даними відеозапису дорожньо-транспортної пригоди, проаналізувати їх у сукупності, викласти результати цього аналізу у постанові та лише після цього приймати рішення по суті.
Аналізуючи під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи та надані у судовому засіданні під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 09 травня 2016 року серії АП2 332880, складеного відносно ОСОБА_3, останній 09 травня 2016 року, о 15 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, на перехресті вулиць Драйзера та Бальзака у м. Києві, здійснюючи поворот ліворуч, не надав переваги транспортному засобу «Дачія», державний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2, та який рухався у зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора, унаслідок чого сталося зіткнення, чим порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху (а.с.2).
З наявної в матеріалах справи про адміністративне правопорушення схеми дорожньо-транспортної пригоди убачається місцерозташування транспортних засобів після їх зіткнення, характер та локалізація пошкоджень, які мали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди, зокрема пошкодження передньої частини автомобіля «Дачія» та правої передньої частини автомобіля «Ніссан». З цієї ж схеми убачається розташуванням перед перехрестям по напрямку руху автомобіля «Ніссан» дорожнього знаку «Стоп» (а.с. 3).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3, наданих ним на місці дорожньо-транспортної пригоди, 09 травня 2016 року о 14 год. 40 хв. він, керував автомобілем марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, зі сторони вулиці О.Бальзака в сторону вул. Драйзера у м. Києві. Наблизившись до перехрестя та зупинившись, щоб пропустити автомобілі, які рухались прямо у зустрічному напрямку, він почав маневр з повороту ліворуч. Помітивши, що назустріч йому в правій зустрічній смузі рухається автомобіль «Дачія» на великій швидкості, він зупинився. Зазначав, що автомобіль «Дачія» вживав заходів для гальмування, в результаті чого його віднесло в середній ряд, та сталося зіткнення (а.с. 5).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 09 травня 2016 року, які аналогічні поясненням, наданим ним у судовому засіданні під час апеляційного розгляду, він 09 травня 2016 року, о 14 год. 50 хв., керуючи автомобілем «Дачія», державний номер НОМЕР_2, рухався по вул. Драйзера у м. Києві у крайній правій смузі на зелений сигнал світлофора, коли автомобіль «Ніссан», який рухався в зустрічному напрямку, не надавши йому перевагу в русі, розпочав поворот ліворуч, унаслідок чого сталося зіткнення (а.с.6).
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду було переглянуто наявний у матеріалах справи відеозапис (файл 20160215_052431A.mov), з якого убачається, що автомобіль «Ніссан», який рухався по вулиці О.Бальзака в сторону вул. Драйзера у м. Києві, наблизившись до перехрестя вказаних вулиць, розпочав маневр повороту ліворуч, у той час як автомобіль «Дачія» прямував із зустрічного напрямку по вул. Драйзера у м. Києві, унаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів.
З дослідженої у судовому засіданні під час апеляційного розгляду схеми організації дорожнього руху на перехресті вулиць О.Бальзака та Т.Драйзера у м. Києві, та часової діаграми світлофорного регулювання на даній ділянці дороги, убачається, що сигнал світлофора для водіїв у напрямку «3н», по якому рухався ОСОБА_2, та пішоходів у напрямку «13н» (пішохідний перехід в обох напрямках через вулицю О.Бальзака), є однаковим.
При ретельному дослідженні вказаного відеозапису та співставленні його даних з даними діаграми світлофорного регулювання, убачається, що одночасно з початком руху автомобіля «Дачія» через перехрестя вулиць Бальзака та Драйзера у м. Києві, розпочали рух пішоходи на пішохідному переході через вулицю Бальзака, що свідчить про рух ОСОБА_2 на зелений сигнал світлофора.
Крім того, дані дослідженого відеозапису суперечать поясненням ОСОБА_3 відносно того, що він розпочав маневр повороту ліворуч на вул. Бальзака після того, як зупинився перед перехрестям та пропустив автомобілі, які рухались прямо (а.с. 5). Між тим, на відеозаписі руху ОСОБА_3 будь-яких зупинок останнього для пропуску автомобілів не зафіксовано. Вимоги наявного перед перехрестям дорожнього знаку «Стоп» ОСОБА_3 при здійсненні повороту також не виконав.
Як убачається з наведеного, пояснення ОСОБА_3 та висновок судді місцевого суду про рух автомобіля «Дачія» на червоний сигнал світлофора з перевищенням швидкості, не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать дослідженим під час апеляційного суду доказам.
За таких обставин суддя місцевого суду безпідставно поклав в обгрунтування своїх висновків суперечливі пояснення ОСОБА_3 та відкинув пояснення ОСОБА_2, оскільки саме пояснення останнього про обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди відповідають дійсності та узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому є належними та допустимими доказами.
Досліджені в судовому засіданні під час апеляційного розгляду докази, зокрема дані протоколу про адміністративне правопорушення та схеми дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності з поясненнями водія ОСОБА_2, даними відеозапису та діаграми світлофорного регулювання, яким надано об'єктивну оцінку, свідчать про недотримання водієм ОСОБА_3 вимог п.16.6 Правил, відповідно до яких, повертаючи ліворуч, він зобов'язаний був дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
У зв'язку з невідповідністю висновків судді місцевого суду фактичним обставинам справи, постанова підлягає скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нової постанови про визнання винним ОСОБА_3. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП України.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП в справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.
Оскільки з моменту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, яке мало місце 09 травня 2016 року, сплинуло 3 місяці, на нього не може бути накладено стягнення відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, а тому провадження по даній справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 38, п.7 ст. 247, 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КпАП України закрити на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва В.В.Мельник