02 вересня 2016 року Справа № 803/1257/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву “Любешівагробуд” про стягнення податкового боргу,
Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву “Любешівагробуд” про стягнення податкового боргу в сумі 82250,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, зобов'язаний своєчасно сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, визначених законодавством, однак за відповідачем рахується податковий борг з плати за землю в сумі 82250,29 грн. Вжиті податковим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкових вимог, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують платника податків вказану суму заборгованості в дохід Державного бюджету України.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в письмовому клопотання від 31.08.2016 року №11280/03-06-10-13 просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов визнав частково, а саме на суму 52984,34 грн., хоча не обґрунтував зазначену суму заборгованості.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Спільне міжгосподарське підприємство по агропромисловому будівництву “Любешівагробуд” зареєстроване юридичною особою та взяте на податковий облік у Любешівському відділенні Ковельської ОДПІ як платник податків, про що свідчить довідка АБ №200490 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6) та довідка Ковельської ОДПІ про взяття на облік платника податків від 28.07.2016 року №1603091400093 (а.с.7).
Відповідач є землекористувачем.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З розрахунку заборгованості Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву “Любешівагробуд” за період з 30.08.2013 року по 01.09.2016 року слідує, що податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб відповідача становить 82250,29 грн., з яких основний платіж становить 37255,98 грн., нарахована пеня - 18618,93 грн., штрафні санкції - 26375,38 грн. (а.с.8-9). Зазначене також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків зі сплати земельного податку з юридичних осіб (а.с.41-71).
Податковий борг виник у зв'язку з несплатою земельного податку, визначеного самостійно суб'єктом господарювання в податкових деклараціях з плати за землю за 2013-2016 роки від 19.02.2013 року, 31.01.2014 року, 19.02.2015 року, 24.02.2015 року, 08.02.2016 року (а.с.27-40) та також визначених контролюючим органом штрафних санкцій в податкових повідомленнях-рішеннях від 25.09.2013 року №000083309, №000084309, №000082309, №000085309, від 05.11.2013 року №000182309, №000181309, від 26.11.2014 року №000643309, №000644309, від 21.03.2014 року №000076309, №000077309 (а.с.13-14, 17, 20, 23), а також нарахованої пені в розмірі 18618,93 грн.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків, або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом в строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 статті 57 ПК України).
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених платником податків самостійно та контролюючим органом та підлягав перерахунку в бюджет у строки, встановлені статтями 57 ПК України. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржував.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
Позивачем були направлені відповідачу податкові вимоги №1/269 від 09.09.2002 року, №2/310 від 09.10.2002 року, а також прийнято рішення №24 від 08.07.2003 року про стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.
В подальшому відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
З інформації з ІС «Податковий блок» про розрахункові рахунки сліду, що у Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву “Любешівагробуд” є наявні відкриті банківські рахунки (а.с.5).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача 82250,29 грн. податкового боргу з плати за землю в дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву “Любешівагробуд” (ідентифікаційний код 03583077) у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України кошти у розмірі податкового боргу з плати за землю в сумі 82250,29 грн. (вісімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят гривень 29 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 06 вересня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук