Ухвала
іменем україни
29 серпня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Савченко В.О., Іваненко Ю.Г., Черненко В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі Харківської філії про повернення майна з чужого незаконного володіння, стягнення майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2016 року,
У квітні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі Харківської філії (далі - ДП МВС України «Інформ-Ресурси» в особі Харківської філії) про повернення майна з чужого незаконного володіння, стягнення майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що працівниками міліції було вилучено з їх користування автомобіль марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1, та передано його на платне зберігання на спеціальний майданчик, який належить відповідачу. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2014 року визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на вказаний автомобіль та зобов'язано Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт з автомобіля. Зазначають, що їх вимога про повернення автомобіля залишилась без задоволення, чим їм було завдано майнову шкоду, що полягає в упущеній вигоді, розмір якої складає 23 000 грн, та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2015 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ДП МВС «Інформ-Ресурси» передати автомобіль марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без утримання плати за перебування автомобіля на майданчику тимчасового зберігання.
Стягнуто з ДП МВС «Інформ-Ресурси» на користь ОСОБА_4,
ОСОБА_5 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.
Пунктом 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17 грудня 2008 року № 1102встановлено, що повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення у разі їх складення. Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогою державного виконавця.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, встановивши, що з заявою про повернення автомобіля відповідачі звернулися лише 17 липня
2015 року, тоді як з вказаним позовом звернулися 16 квітня 2015 року, при цьому, автомобіль їм повернуто 28 серпня 2015 року, претензії до відповідача відсутні, про що свідчить розписка, складена ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 87), а тому суд обґрунтовано виходив із того, що позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на увагу не заслуговують та висновків суду не спростовують.
Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Таким чином, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргуОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2016 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.О. Савченко
Ю.Г.Іваненко
В.А. Черненко