18 серпня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Черненко В.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 7 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Уманський тепличний комбінат» про стягнення заборгованості за договором позики, -
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 7 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року у, провадження у вищевказаній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 756/1698/16-ц за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 і ПОСП «Уманський тепличний комбінат» про визнання правочинів недійсними, яка перебуває в провадженні Оболонського районного суду м. Києва.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, з висновком якої погодився апеляційний суд, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі з дотриманням норм процесуального права.
Зокрема, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що рішенням суду у справі за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 і ПОСП «Уманський тепличний комбінат» про визнання правочинів недійсними, можуть бути встановлені умови, від яких залежить можливість розгляду позову ОСОБА_2 до ПОСП «Уманський тепличний комбінат» про стягнення заборгованості за договором позики, та правильно застосував п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 7 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Уманський тепличний комбінат» про стягнення заборгованості за договором позики.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.А. Черненко