Ухвала
іменем україни
29 серпня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Савченко В.О., Іваненко Ю.Г., Черненко В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору,за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2016 року,
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що 26 вересня 2008 року між ним та акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», укладено кредитний договір, за умовами якого йому було надано кредит у розмірі 90 000 доларів США. Зазначає, що при укладенні такого договору не були дотримані вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», договір містить несправедливі умови, йому не надавався детальний розпис вартості кредиту, не повідомлено про валютні ризики тощо, а тому вважає, що умови укладеного між сторонами договору суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків, спрямованих на погіршення становища споживача.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 просить ухвалені в справі судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.
За змістом ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Закон України «Про захист прав споживачів»застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі № 6-1341цс15.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивхарактер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, обґрунтовано виходивз того, що при укладенні кредитного договору від 26 вересня 2008 року сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, а також із того, що на момент укладення правочину позивач не заявлявдодаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови. При цьому, позивачеві було надано документи, які передували укладенню спірного кредитного договору, у тому числі й щодо сукупності вартості кредиту, реальної процентної ставки, графік погашення кредиту.
При цьому, суди попередніх інстанцій, відхиляючи доводи заявника щодо дискримінаційності умов договору в частині валюти кредиту - доларів США, дійшли правильного висновку, оскільки незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, а тому, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторона приймає на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 в особі представника
ОСОБА_5 на увагу не заслуговують висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій.
Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргуОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.О. Савченко
Ю.Г.Іваненко
В.А. Черненко