"30" серпня 2016 р. м. Київ К/800/15697/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Сіроша М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015
та постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2014
у справі № 810/6503/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Венсеремос»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Венсеремос» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1155 від 11.09.2014 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Венсеремос»; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта від 19.09.2014 № 1406/26-59-22-09/38464073; зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта від 19.09.2014 № 1406/26-59-22-09/38464073 шляхом її вилучення.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, позов задоволено частково; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта від 19.09.2014 № 1406/26-59-22-09/38464073 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Венсеремос» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ТОВ «Ягуар» та ТОВ «ТРК» за період з 01.03 по 31.03.2014; зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в частині скасування відображення інформації, викладеної в акті від 19.09.2014 № 1406/26-59-22-09/38464073 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Венсеремос» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ТОВ «Ягуар» та ТОВ «ТРК» за період з 01.03 по 31.03.2014; в решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволенння позовних вимог; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу керівника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1155 від 11.09.2014 службовими особами відповідача у період з 01.03 по 31.03.2014 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Венсеремос» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за березень 2014 року.
Перевірка проводилась у відповідності до положень пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 16, 45, 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України та виявлено факт документального не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача із контрагентами-покупцями ТОВ «Ягуар» та ТОВ «ТРК» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами перевірки відповідачем було складено акт від 19.09.2014 № 1406/26-59-22-09/38464073.
В ході перевірки використано запит до ТОВ «Венсеремос» від 01.07.2014 № 8332/10/26-59-22-03 та відповідь ТОВ «Венсеремос» від 11.03.2013 № 54-а.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що внесення змін податковим органом до інформаційних баз даних та деталізованої бази співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Венсеремос» у розрізі контрагентів на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників платником податку самостійно шляхом подання декларацій, порушує права та інтереси позивача як платника податку.
Враховуючи оскарження відповідачем судових рішень фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду судом касаційної інстанції, передбачені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.
Висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).
В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.
Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням змін до бази інформаційних систем на підставі акту позапланової невиїзної перевірки від 19.09.2014 № 1406/26-59-22-09/38464073, які використовуються податковими органами та чи самі по собі вказані дії зумовлюють для платника податків відповідні юридичні наслідки у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань.
Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо частини позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вказаних обставин та меж перегляду, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині позовних вимог - рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту від 19.09.2014 № 1406/26-59-22-09/38464073; зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта від 19.09.2014 № 1406/26-59-22-09/38464073 шляхом її вилучення, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині - судові рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
М.В. Сірош