30 серпня 2016 року м. Київ К/800/19576/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області на постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2016 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області в порядку, передбаченому статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишено без руху для виправлення недоліків.
Зокрема, скаржнику необхідно було надати документ про сплату судового збору.
Крім цього, враховуючи, що строк на подання касаційної скарги пропущено без поважних причин, то скаржникам було роз'яснено їх право протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, в якій вказати підстави для поновлення цього строку.
На виконання зазначеної ухвали 01 серпня 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області подано до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору та заяву, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції. У даній заяві скаржник зазначає, що отримав оскаржуване рішення із запізненням. Вважаючи, цю причину поважною, Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області просить поновити строк на подання касаційної скарги.
Заява підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Як вбачається із оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, вона була ухвалена у відкритому судовому засіданні 14 квітня 2016 року. Повний текст судового рішення складено 17 червня 2016 року.
Отже, останнім днем для подачі касаційної скарги є 07 липня 2016 року.
Касаційна ж скарга була здана на поштове відділення 14 липня 2016 року, а до Вищого адміністративного суду України надійшла 18 липня 2016 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження без поважних причин.
Оскільки Управлінням Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області у встановлений строк недоліки не виправлено, то у відповідності до вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області на постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України М. І. Смокович
Суддя М.І. Смокович