ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 серпня 2016 року № 826/723/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Качура І.А. Данилишин В.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного банку України, третя особа: ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»
провизнання протиправними дій
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України, третя особа: ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».
В обґрунтування позову позивач зазначає, що в порушення норм Закону України «Про Національний банк України», Закону України «Про банки і банківську діяльність» відповідачем не вжито заходів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору явку представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, в судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - Банк) укладено договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки від 19.03.2014 №040000400013.
Також, між ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» укладено договори банківського вкладу: від 19.03.2014 №762408/2014; від 06.05.2014 №787717/2014; від 19.09.2014 №845920/2014, від 19.09.2014 №845918/2014.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій меморіальних ордерів та платіжних доручень позивачем було внесено грошові кошти на банківській рахунки відкриті відповідно до вказаних вище договорів.
Зі змісту позову вбачається, що позивачем отримано гарантовану суму вкладу у розмірі 200 000 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 24.12.2015 звернувся до Національного банку України про прийняття рішення про відшкодування позивачу коштів в розмірі 192 301,37 грн та 181 301,31 долар США (залишок заборгованості за вкладами позивача в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Джуса Юрія Микитовича.
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) № 128 з 24.11.2014 у зв'язку з сімейними обставинами провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування Джуса Юрія Микитовича повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" передано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування Славкіній Марині Анатоліївні.
З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВіЕйБі Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 35 від 17.02.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" до 20.03.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни до 20.03.2015 включно.
Також, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВіЕйБі Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 22 лютого 2016 р. № 213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» на два роки до 19 березня 2018 року включно.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
Частиною другою статті 63 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Відповідно до пунктів 12, 13 частини 1 статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
Судом встановлено, що у зв'язку з наявністю у Банку проблем із ліквідністю 11.09.2014 відповідно установлено особливий режим контролю за діяльністю Банку шляхом призначення куратора.
Як вказує відповідач, за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю Банку, станом на 18.09.2014 було встановлено, зокрема, таке.
Порядок формування та зберігання обов'язкових резервів Банком порушується.
Банком порушуються вимоги статті 32 Закону про банки у частині перевищення розміру статутного капіталу над регулятивним капіталом.
Фінансовим результатом діяльності за даними щомісячного балансу за станом на 01.09.2014 є збиток.
Банк має високий ризик ліквідності та загрозу втрати платоспроможності.
За результатами аналізу дотримання Банком вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності установлено здійснення Банком ризикової діяльності, про що свідчить: порушення вимог Положення №9і', у частині недотримання на кореспондентському рахунку в Національному банку України середньоарифметичної суми залишків коштів за звітний період у розмірі, який дорівнює або більший, ніж середньоарифметична сума обов'язкових резервів. Протягом вересня 2014 року Банк також не дотримувався порядку щоденного резервування коштів; несвоєчасне виконання Банком зобов'язань перед Національним банком щодо погашення відсотків за користування кредитами для збереження ліквідності у строк, визначений кредитними договорами; зменшення обсягу високоліквідних активів; (готівка та кошти в Національному банку України); залишок коштів на кореспондентському рахунку Банку в Національному банку є критично низьким; відплив коштів фізичних осіб залежність від коштів фізичних осі); зниження з 02.01.2014 до 01.10.2014 значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) з 170,0% до 22,7% (за нормативного значення не менше 20%) і наближення його до граничного значення; збільшення з 01.01.2014 до 01.09.2014 року обсягу негативно класифікованих активів та прострочених кредитів з 2 020 млн. грн. до 2 731 млн. грн. (11,4% класифікованих активів) та з 1 282 млн.грн. до 1 806 млн. грн. (7% загальних активів) відповідно, що свідчить про погіршення якості кредитного портфеля та потенційну втрату частини доходів Банку.
Згідно з інформацією куратора Банку, протягом серпня 2014 року з строкових рахунків 263 02 та 26353 Банком після закінчення строку дії депозитних договорів перераховано на поточні рахунки клієнтів Банку 2620 та 26253 кошти в сумі 1 048,8 млн.грн., що може свідчити про приховування Банком невиконаних зобов'язань перед клієнтами шляхом зарахування їх коштів на поточні рахунки без виплати на вимогу клієнтів у повній сумі.
Зазначене підтверджується надходженням до Національного банку численних скарг клієнтів про неповернення Банком вкладів, відсотків за вкладами, невиконання платіжних документів. З початку 2014 року до Національного банку від клієнтів Банку надійшло 2 043 скарги, зокрема з початку вересня - 203 скарги.
Відповідні документи не обліковуються за позабалансовими рахунками 98046 та 98067.
Зазначене може свідчити про подання Банком до Національного банку України недостовірної звітності за формою № ІД "Баланс", а також те, що звітність, яка подається Банком до Національного банку України, не відображає реального стану ліквідності Банку.
Унаслідок відображення на відповідних позабалансових рахунках невиконаних зобов'язань перед клієнтами значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) та нормативу поточної ліквідності (Н5) дорівнюватиме 0.
Вищезазначене свідчило про здійснення Банком ризикової діяльності, що призвела до втрати ліквідності Банку, виникнення реальної загрози невиконання Банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами та про невідповідність діяльності Банку вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з викладеним, постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 (далі - Положення № 346), Правління Національного банку України прийняло рішення про віднесення Банку з 03.10.2014 до категорії проблемних та зобов'язало Банк привести свою діяльність у відповідність до вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.
Як вказує відповідач за даними статистичної звітності за станом на 14.11.2014 у Банку відбулося зменшення розміру регулятивного капіталу, нормативу НЗ8 та нормативу НЗ-1 до однієї третини від мінімального рівня, установленого Інструкцією № 368 .
Фінансовим результатом діяльності Банку за даними щомісячного балансу за станом на 01.11.2014 є збиток. Залишок коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку був недостатнім для виконання Банком своїх зобов'язань перед кредиторами і вкладниками.
Судом встановлено, що Банк продовжував здійснювати діяльність із порушенням нормативно-правових актів Національного банку, а саме: Інструкції № 368, щодо дотримання: нормативу Н411; нормативу Н812; постанови № 91 через недотримання на кореспондентському рахунку в Національному банку середньоарифметичної суми залишків коштів за звітний період у розмірі, який дорівнює або більший, ніж середньоарифметична сума обов'язкових резервів; пункту 7 Положення № 29013, підпункту 8 пункту 1 Постанови № 54014 та пункту 1 Постанови № 205ь щодо дотримання лімітів J113-1 та JI13- 216.
Також, Банк не дотримується вимог статті 32 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до яких розмір регулятивного капіталу не може бути меншим, ніж розмір статутного капіталу.
Відповідно до вимог статті 75 Закону про банки проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства.
Відповідач вказує, що станом на 14.11.2014 відповідно до даних статистичної звітності Банк не забезпечив виконання основних заходів, передбачених Планом заходів щодо усунення недоліків і порушень, що наявні в діяльності Банку ( далі - План заходів) стосовно підвищення рівня ліквідності, зокрема не забезпечено планових обсягів залишків коштів на рахунках у Національному банку .
Недосягнення Банком планових показників свідчило про неспроможність банку забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання заходів для приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства та нормативно-правових актів Національного банку після віднесення до категорії проблемних.
Таким чином, діяльність Банку не відповідала вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку. Власником істотної участі Банку, усупереч вимогам статті 58 Закону про банки, не вжито своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку.
Згідно із частиною 7 статті 75, якій кореспондує пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.
Як зазначено вище, постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних" Банк віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК".
Відповідно до статті 58 Закону учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.
Судом встановлено, що на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України (www. bank.gov.ua) зазначено, що акціонери ПАТ "ВіЕйБі Банк" не надавали реальної фінансової підтримки банку, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності, порушення ним економічних нормативів та неможливості своєчасного виконання банком зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.
Згідно з частиною шостою статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, що діяла на дату віднесення ПАТ "ВіЕйБі Банк" до категорії неплатоспроможних) на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов'язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.
Підстави відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку визначено ст. 77 Закону про банки, нормами якої встановлено, що банк може бути ліквідований, зокрема, у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.
Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п. 1.2. гл. 1 розділу III Положення №346, рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку приймає Правління Національного банку.
Як зазначено вище, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВіЕйБі Банк" відкликано банківську ліцензію та призначено уповноважену особу на ліквідацію Банку.
Згадувані постанови Правління Національного банку України згідно із вказаними вище нормами Закону України "Про банки банківську діяльність" є заходом впливу, який застосовується виключно до окремого банку за результатами банківського нагляду безпосередньо за діяльністю цього банку та за наявності підстав визначених даним Законом.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що відповідач не вжив заходів визначених Законами України «Про Національний банк України», «Про банки та банківську діяльність».
У пункті 8 частини другої статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, здійснює Фонд.
Частиною третьою статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.
Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником ПАТ "ВіЕйБі Банк". Порядок отримання вкладів у банку щодо якого прийнято рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних та в подальшому про ліквідацію визначено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Як зазначено вище, позивач реалізував право на отримання гарантованої суми коштів за вкладом у ПАТ "ВіЕйБі Банк". Також, позивач наділений правом на отримання залишку вкладів як кредитор, поза межами гарантованої суми вкладу, в порядку визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонню (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимога не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 128, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Судді І.А. Качур
В.М. Данилишин