Справа №566/695/16-ц
01 вересня 2016 року Млинівський районний суд
Рівненської області
в складі:
одноособово -головуючого судді Лободзінського А.С.
при секретарі Гутюк С.Е.,
з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Радянської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до Радянської сільської ради Млинівського району Рівненської області, в якій просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на земельну ділянку площею 0,53 гектара для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в с. Радянське Млинівського району Рівненської області, посилаючись на неможливість одержання свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на вказане майно.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 08 січня 2010 року померла ОСОБА_3. Також зазначила, що за життя ОСОБА_3 в Радянській сільській раді Млинівського району склала заповіт, в якому все своє майно яке їй належатиме на момент смерті заповіла ОСОБА_2. Крім цього позивач, вказала, що спадщину вона прийняла, подавши до нотаріальної контори заяву. Однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкове майно, а саме на згадану земельну ділянку за відсутністю правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим змушена звернутися в суд.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з тих же підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить повністю задовольнити позовні вимоги позивача, а справу розглянути без участі його представника.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до п.г ч.1 ст. 81. Земельного Кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Як встановлено судом, 08.01.2010 року мати позивача - ОСОБА_3 померла. (а.с. 5 ) До складу спадкового майна померлої ОСОБА_3 входить земельна ділянка загальним розміром 0,53 га., яка належала їй на підставі рішення Радянської сільської ради народних депутатів від 25 березня 1994 року на території Радянської сільської ради Млинівського раойну Рівненської області. Однак померла ОСОБА_3 за життя не отримала державний акт на право приватної власності на дану земельну ділянку, що підтверджується документально, а саме відомостями управління Держгеокадастру у Млинівському районі Рівненської області ( а.с. 17)
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, в якому заповіла вказану земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_2 ( а.с. 6 ). Позивач - ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті матері за заповітом, подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини, проте, на належну померлій земельну ділянку, розміром 0,53 га. не одержала свідоцтва про право на спадщину за заповітом з незалежних від неї причин, зокрема через відсутність у неї правовстановлюючих документів на вказане майно. Наведене підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.( а.с.18)
Таким чином, з огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд прийшов до висновку що позивач, прийнявши спадщину після смерті матері, набула право власності на спадкове майно за заповітом, зокрема на земельну ділянку, розміром 0,53 га. для ведення особистого селянського господарства на законних підставах. Однак, як видно з матеріалів справи, з часу подачі заяв про прийняття спадщини, всупереч вимогам ч.1 ст.1298 ЦК України, свідоцтва про право на спадщину за заповітом не одержала, у зв'язку з чим, не в змозі реалізовувати своє право власності на спадкове майно.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позивач на законних підставах набула право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 і знаходиться на території Радянської сільської ради Млинівського району Рівненської області, однак таке її право на спірну земельну ділянку є невизнаним, а тому підлягає захисту.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 16, 328, 1216, 1225, 1233, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 159, ч.4 ст. 174, 208-210, 213-215, 218 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_2 до Радянської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилось після смерті ОСОБА_3, яка померла 08 січня 2010 року, а саме на земельну ділянку площею 0,53 гектара для ведення особистого підсобного господарства (для ведення особистого селянського господарства), яка розташована в селі Радянське Млинівського району Рівненської області.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.