Ухвала від 31.08.2016 по справі 405/2781/16-к

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/774/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2016 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький матеріали кримінального провадження № 12016120020000658 стосовно неповнолітнього ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.07.2016 року яким,

неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свободний, Амірського району, РФ, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого: 06.07.2015 року Новгородківським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. 03.09.2015 року ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 06.07.2015 року змінено, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду неповнолітній ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше приміщення. Кримінальне правопорушення вчиненеза таких обставин.

В період з 18.00 год. 15.01.2016 року по 10.00 год. 16.01.2016 року, точного часу судом не встановлено, неповнолітній ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленими особами знаходився на АДРЕСА_2 , де проходячи повз магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований по АДРЕСА_2 , вирішили проникнути до нього та викрасти виявлене майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів, неповнолітній ОСОБА_7 , за попередньою змовою з невстановленими особами, шляхом розбиття скла пластикового вікна, проникли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за вищевказаною адресою, звідки таємно, з метою власної наживи викрали майно, належне потерпілому ОСОБА_8 , на загальну суму 3 850 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення неповнолітній ОСОБА_9 з невстановленими особами зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

Не погоджуючись з вказаним вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду стосовно неповнолітнього ОСОБА_7 змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. В описовій частині вироку, поряд із зазначеними пом'якшуючими неповнолітньому ОСОБА_7 покарання обставинами також зазначити «вчинення злочину неповнолітнім». В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор посилається на те, що оскільки ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення будучи в неповнолітньому віці, то суд першої інстанції у вироку безпідставно не зазначив обставину, яка пом'якшує покарання, вчинення злочину неповнолітнім.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення ґрунтується на достовірних та узгоджуваних між собою доказах, які зібрані у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку, належно оцінені судом та наведені у вироку. Даний висновок суду жодним учасником судового провадження оскаржений не був.

Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше приміщення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, які закріплені у ст. 65 КК України.

Так, судом першої інстанції належним чином враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_7 , обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення і відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Разом з цим, як встановлено матеріалами кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення був неповнолітнім. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують визнаються, зокрема вчинення злочину неповнолітнім. Із аналізу вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність слідує, що при вчиненні кримінального правопорушення неповнолітньою особою, в обов'язковому порядку слід визнавати обставиною, яка пом'якшує покарання, вчинення злочину неповнолітнім.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду щодо ОСОБА_7 змінити, визнавши обставиною, яка пом'якшує покарання останньому, вчинення злочину неповнолітнім.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, наявності обставин, які пом'якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з цим, враховуючи те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку за вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 06.07.2015 року, тому районним судом правильно застосовано до обвинуваченого положення ст. 71 КК України при визначенні остаточного покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 положень ст.ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.

За наведених вище підстав та з урахуванням вимог п. 2 ч. 1 ст. 409, п. 1 ст. 413 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2016 року стосовно неповнолітнього ОСОБА_7 змінити, зазначивши в мотивувальній частині вироку обставину, яка пом'якшує ОСОБА_7 покарання, вчинення ним злочину неповнолітнім.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 , у відповідності до положень ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення, а саме з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, так як обвинуваченому на період апеляційного оскарження вироку суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2016 року стосовно неповнолітнього ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, змінити.

Внести зміни в мотивувальну частину вироку, визнавши обставину, яка пом'якшує ОСОБА_7 покарання, вчинення злочину неповнолітнім.

В решті вирок залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати неповнолітньому ОСОБА_7 у строк відбуття покарання період попереднього ув'язнення, а саме з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
60156155
Наступний документ
60156157
Інформація про рішення:
№ рішення: 60156156
№ справи: 405/2781/16-к
Дата рішення: 31.08.2016
Дата публікації: 11.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.09.2016)
Дата надходження: 31.03.2016
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛЬОН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА
суддя-доповідач:
ЛЬОН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА
адвокат:
Ревякін А.В.
законний представник обвинуваченного:
Музика С.А.
обвинувачений:
Цибуля Станіслав Геннадійович
потерпілий:
Бойцун О.В.
прокурор:
Снісар Я.В.