ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 серпня 2016 року № 826/26559/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особаКиївської міської ради Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про зобов'язати вчинити дії
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся з позовом до Київської міської ради (надалі - Відповідач) третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання голови Київської міської ради надати земельну ділянку 01 га в користування ведення садівництва.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що з 2013 р. він звертався до Відповідача про передачу йому земельної ділянки для садівництва, проте, в супереч вимогам законодавства, його клопотання не розглядалися.
Крім того, Позивач вертає увагу, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорія) та є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях.
В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що пунктом 15 рішення Київської міської ради від 04.03.2015 р. № 195/1060 тимчасово до затвердження планів зонування та/або детальних планів територій і визначення у таких планах територій, придатних для вибору і надання земель для проведення містобудівної діяльності (на територіях, де такі плани відсутні), зупинити надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для передачі земельних ділянок у власність гаражно-будівельним кооперативам для будівництва гаражів та громадянам земельних ділянок для ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в оренду або безоплатно у власність із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також передачу земельних ділянок в оренду або у власність для зазначених цілей.
Представник Відповідача зазначає, що клопотання Позивача не підлягає розгляду по суті, проект відповідного рішення Київської міської ради не готувався, на розгляд сесії Київської міської ради не передавався.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Позиції щодо позовних вимог суду не надав.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління земельних ресурсів з заявою про передачу Позивачу у приватну власність земельну ділянку, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Листом від 23.02.2011 р. №03-480/4848 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомило Позивача, що згідно з статтею 9 Земельного кодексу України та статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняття рішень щодо відведення земельних ділянок відноситься виключно до компетенції Київської міської ради.
ОСОБА_1 звернувся до Київської міської державної адміністрації з заявою про передачу земельної ділянки.
Листом №09/02-Ч-8017/2 від 18.11.2013 р. Начальник управління з питань звернення громадян виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Позивача, що його звернення направлено до Київської міської ради для розгляду та прийняття відповідного рішення.
Департамент земельних ресурсів Листом від 05.12.2013 р. №057021-25605 повідомив Позивача про необхідність надання додаткових документів для розгляду його звернення.
Листом від 15.04.2014 р. № 057021-08/4-188-1289 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив ОСОБА_1 про лист Департаменту містобудування та архітектури від 08.04.2014 р. № 3453/0/12/27-14 згідно якого даний Департамент заперечує проти відведення земельної ділянки по вул. Червонопрапорній ,128, оскільки територія за функціональним призначенням належить частково до садибної забудови та частково до зелених насаджень захисної зелені. В матеріалах справи не вирішено питання проїзду до земельної ділянки.
Крім того, листом від 08.07.2015 р. № 006-1459 виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив гр. ОСОБА_1, що пунктом 14 ст. 2 Тимчасового порядку у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", передача (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, якщо інше не передбачено законодавством.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду та не надання Позивачу земельної ділянки, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.
Порядок набуття та реалізації права на землю врегульовано Земельним кодексом України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Абзацом першим частини третьої статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, у тому числі, встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
На підставі вищевикладеного Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року №63/9120 (надалі - Тимчасовий порядок), зокрема, врегульовано порядок отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.
Відповідно до частини першої статті 5 Тимчасового порядку зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність, звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Частиною четвертою статті 5 Тимчасового порядку визначено, що приймальня Київради з земельних питань у день реєстрації клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або протягом наступного робочого дня передає це клопотання з доданими до нього документами, сформованими у справу-клопотання, до Департаменту земельних ресурсів.
Згідно частини п'ятої статті 5 Тимчасового порядку у разі надходження до Департаменту земельних ресурсів клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з доданими документами, які не відповідають складу та змісту документів, встановлених цією статтею, або не дають можливості розглядати клопотання по суті (подано недостатньо відомостей та документів щодо правового статусу майна, розташованого на земельній ділянці, графічні матеріали не відповідають вимогам цієї статті), Департамент земельних ресурсів через приймальню Київради з земельних питань повертає їх зацікавленій особі на доопрацювання. У випадку повернення клопотання Департамент земельних ресурсів письмово зазначає про підстави такого повернення. Після усунення зацікавленою особою зазначених Департаментом земельних ресурсів недоліків повторне повернення клопотання не допускається.
Виходячи з наведених правових норм вбачається, що право отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, може бути реалізовано громадянами у встановленому законом порядку, зокрема необхідним є подання відповідного клопотання, разом з усіма передбаченими чинним законодавством документи.
При цьому, обставинами, які не дають можливості розглянути клопотання по суті є подання недостатніх відомостей та документів щодо правового статусу майна, розташованого на земельній ділянці та невідповідність графічних матеріалів вимогам Тимчасового порядку.
Відповідність поданих позивачем клопотань та складу доданих документів вимогам Тимчасового порядку Відповідачем не заперечується.
Як встановлено вище, за результатами розгляду клопотання Позивача Відповідачем на підставі пункту 14 статті 2 Тимчасового порядку повернено документи, додані до клопотання, оскільки територія за функціональним призначенням належить частково до садибної забудови та частково до зелених насаджень захисної зелені.
Для з'ясування всіх обставин справи, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2016 року зобов'язано Відповідача (третю особу) надати належним чином завірену копію матеріалів справи-клопотання К-22431.
Проте, всупереч вимогам законодавства Відповідач (третя особа) не виконав вимоги Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2016 року.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2, який не заперечую та надає свою згоду на передачу у власність ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, код земельної ділянки НОМЕР_1.
Крім того, Суд звертає увагу, що Позивач протягом трьох років неодноразово звертався до Відповідача з заявами про надання йому спірної земельної ділянки, проте останнім не вчинено жодних дій щодо розгляду клопотань Позивача по суті.
Враховуючи викладене, Позивачем дотримано встановленого Законом порядку для реалізації права на одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Доказів на спростування зворотного Відповідачем до суду не надано.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України, Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Для захисту порушених прав Позивача Суд вважає за доцільним вийти за межі позовних вимог про визнання протиправність дій Відповідача щодо відмови у розгляді клопотання (заяв) Позивача про надання земельної ділянки за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, код земельної ділянки НОМЕР_1 та про необхідність зобов'язання Відповідача повторно розглянути клопотання Позивача про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки за адресою: земельної ділянки за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, код земельної ділянки НОМЕР_1.
В частині позовних вимог про зобов'язання голови Київської міської ради надати земельну ділянку 01 га в користування для ведення садівництва, відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України, Суд вважає за необхідне відмовити, оскільки зазначені дії відносяться до дискреційних повноважень Відповідача, не належать до компетенції адміністративного суду та є передчасними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправність дій Київської міської ради щодо відмови у розгляді клопотання (заяв) ОСОБА_1 про надання земельної ділянки за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, код земельної ділянки НОМЕР_1.
3. Зобов'язати Київську міську раду повторно розглянути клопотання Позивача про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки за адресою: земельної ділянки за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, код земельної ділянки НОМЕР_1.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук