Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" квітня 2007 р. 10-45 г. Справа № АС-13/109-07
вх. № 2914/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Ольшанченко В.І.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміна О.Ю.
представників сторін :
позивача - ст. держ. ін. юр. відділу Сулятицької І.В. (довіреністьвід 18.04.07 р.),
відповідача - ОСОБА_1(свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 30.04.1999 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
по справі за позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (м. Харків)
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків)
про стягнення 840,00 грн. ,
Позивач просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету України штрафні санкції в сумі 840,00 грн., застосовані за його рішенням НОМЕР_2 від 29.11.06 р. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог законодавства про патентування.
Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що на її думку вона мала право продовжувати свою підприємницьку діяльність без наявності патенту, оскільки відмова у його видачі була не остаточною. Відмову у видачі патенту вважає неправомірною, оскільки всі необхідні документи були подані в повному обсязі.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексом адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України) до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, справа розглядається в порядку, встановленому КАС України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи відповідач зареєстрований як платник податків в ДПІ у Московському районі м. Харкова.
Відповідач мав торговий патент серії НОМЕР_3 від 29.07.05 р. на право здійснення торговельної діяльності на строк з 01.08.05 р. по 31.07.06 р.
08.08.06 р., тобто після закінчення строку дії патенту, звернувся до позивача з заявою на придбання торговельного патенту на період з 08.08.06 р. по 31.07.07 р., вказавши в якості документа, що засвідчує право власності (оренди), або документа, що засвідчує дозвіл на розташування пункту торгівлі, ордер управління споживчого ринку НОМЕР_4 та додав квитанцію НОМЕР_5 від 17.07.06 р. про сплату вартості торговельного патенту за серпень 2006 р.
Листом від 09.08.06 р. НОМЕР_6 позивач повідомив відповідача про відмову у видачі торгового патенту та запропонував звернутись до Управління споживчого ринку для поновлення дії отриманого відповідачем ордеру на розташування кіоску за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що в пред'явлений відповідачем ордер є недійсним, оскільки в ньому відсутня відмітка про продовження його дії після 01.07.06 р.
31.10.06 р. уповноваженими представниками ДПА у Харківській області була проведена планова перевірка кіоску відповідача, розташованого у Комінтернівському районі м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
В ході перевірки було встановлено здійснення відповідачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та здійснення торговельної діяльності без придбання торгового патенту, не розміщення торгового патенту в доступному для огляду місці, а також встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному х-звіті РРО у сумі 513,25 грн., про що складено акт НОМЕР_7 від 31.10.06 р., який відповідач підписав без зауважень та отримав 13.11.06 р., про що свідчать його підпис на акті.
Акт перевірки НОМЕР_7 від 31.10.06 р. Державною податковою адміністрацією у Харківській області був надісланий за місцем реєстрації відповідача до ДПІ у Московському районі м. Харкова, яка листом НОМЕР_8 від 16.11.06 р. надіслала його за місцем розташування торгової точки - до позивача для вжиття заходів за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Згідно п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
На підставі акту перевірки НОМЕР_7 від 31.10.06 р. позивач виніс рішення НОМЕР_2 від 29.11.06 р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування в подвійному розмірі вартості торгового патенту за період з 01.08.06 р. по 31.10.06 р. в сумі 840,00 грн.
Ці рішення було відправлено відповідачу рекомендованим листом і отримано ним 02.12.06 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення НОМЕР_9.
Згідно ч.3 ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
Як свідчать матеріали справи і підтверджено відповідачем в судовому засіданні вищевказане рішення відповідачем не оскаржене, але і не виконано.
Посилання відповідача на те, що на її думку вона мала право продовжувати свою підприємницьку діяльність без наявності патенту, так як відмова у його видачі була не остаточною, суд вважає безпідставним, оскільки Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» забороняє займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності без торгового патенту.
Посилання на неправомірність відмови у видачі патенту, суд не приймає до уваги, оскільки вони не відносяться до предмету даного спору.
Факт здійснення торговельної діяльності без придбання торгового патенту зафіксований актом перевірки НОМЕР_7 від 31.10.06 р. і не заперечується відповідачем.
Відповідач не надав суду доказів сплати штрафних санкцій або оскарження відмови у видачі патенту.
За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і підлягаючим задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати державного мита і не поніс судових витрат, суд не стягує з відповідача судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Керуючись ст.ст.10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», статтями 86, 94, 98, 160 - 163 , п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2. Ідент. код НОМЕР_10) на користь державного бюджету України (ВДК у Комінтернівському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134589, р/р № 31412541700005 в УДК у Харківській області, МФО 851011) штрафні санкції за рішенням ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова НОМЕР_2 від 29.11.06 р. в сумі 840,00 грн.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ольшанченко В.І.
Повний текст постанови складений 25.04.07 р.