Справа № 22ц-150/07 Головуючий в 1 інстанції Борсук П.П.
Категорія - 34 Доповідач Расевич СІ.
іменем України
13 лютого 2007 року. м.Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Расевича С.І.,
суддів Киці С.І., Осіпука В. В.
при секретарі Гордійчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 грудня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1; відповідач - ОСОБА_2; представник відповідача - ОСОБА_3. Колегія суддів
встановила:
6 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що за час перебування в шлюбі ними придбано пральну машину «Донбас", витяжку, фотоапарат, лінолеум, паяльну лампу, три врізні замки, три люстри, три карнизи, чайник, 4 метри тюлі, два рушники, два наматрасники, посуд (16 тарілок, 7 мисок, 2 відра, 10 стаканів, набір ножів, два підноси) і телевізор марки «Горизонт".
Крім того в будинку відповідача залишилося майно, що є її особистою приватною власністю, яке подароване їй родичами під час одруження та на день народження. В зв'язку з цим просила суд зобов'язати відповідача повернути їй майно, що є її особистою приватною власністю, із спільно нажитого майна відповідачу виділити телевізор, а решту майна - виділити їй або стягнути грошову компенсацію в разі неможливості виділення в натурі.
Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 грудня 2006 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 майно, яке є її особистою приватною власністю, а саме: килим, холодильник «Снайг", газову плитку чотирьохкамфорну (білоруського виробництва), набір посуду «Ламінар" на 50 персон, набір посуду (глечик та чашки), набір каструль, одіяло, 3 метри тюлі, праску «Сатурн", набір виделок і ложок на 6 персон.
Із спільно нажитого майна виділено ОСОБА_1: пральну машину «Донбас" вартістю 420 грн., витяжку - 136 грн., фотоапарат - 75 грн., лінолеум - 72 грн., паяльну лампу - 55 грн., З врізні замки - 71 грн., З люстри - 52 грн., З карнизи - 110 грн., чайник - 30 грн., 4 метри тюлі - 42 грн., 2 рушники - 8 грн., 2 наматрасники - 10 грн., посуд (16
тарілок, 7 мисок, 2 відра, 10 стаканів, набір ножів, два підноси) - 120 грн. Всього майна на суму 1201 грн.
ОСОБА_2 виділити телевізор марки «Горизонт" вартістю 1200 грн.
В разі неможливості виділення ОСОБА_1 майна в натурі постановлено стягнути з ОСОБА_2 в її користь вартість майна зазначеного в резолютивній частині рішення суду.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 п'ятнадцять гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить змінити рішення в частині зобов'язання його повернути позивачу майно, яке суд визнав особистою приватною власністю останньої, ухваливши нове рішення.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24).
З нагоди одруження позивачці її родичами було подаровано килим, корову, від продажу якої придбано холодильник та газову плиту, набір посуду на 50 персон, набір посуду (глечик та чашки), набір каструль, одіяло. Тюль довжиною 3 метри позивачка в будинку відповідача повісила ще до весілля. З нагоди дня народження рідними їй подаровано праску «Сатурн" та набір виделок і ложок на 6 персон.
Дане майно знаходиться в будинку відповідача та виявлено при його описі. При описі майна не виявлено два сервізи, які, як стверджує позивачка, також було їй подаровано.
Відповідно до частин 1 і 3 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Судом встановлено, що відповідачі за час шлюбу нажили майна на загальну суму 2401 грн.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 25, 26). Відповідач сплачує на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 300 грн.
Підстав для збільшення частки ОСОБА_1 у спільному майні згідно ч. З ст. 70 СК України судом не встановлено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність розподілу майна подружжя, яке вони придбали за час перебування у шлюбі, в рівних частках.
Крім того, суд вірно відмовив в задоволенні вимог позивача про розподіл того спільного майна (велосипед, каструля, радіоприймач), доказів спільного придбання якого за час шлюбу не було здобуто в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 24 КпШС України, яка діяла на момент укладення шлюбу між сторонами, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування чи в порядку спадкування.
Врахувавши дані обставини, суд правомірно задовольнив вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути їй килим, набір посуду на 50 персон, набір посуду (гле-
чик та чашки), набір каструль, одіяло, тюль довжиною 3 метри, праску «Сатурн" та набір виделок і ложок на 6 персон.
Тому в даній частині оскаржуване рішення постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права та зміні або скасуванню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 позивачу ОСОБА_1 було також подаровано корову, від продажу якої згодом для сім'ї було придбано холодильник та газову плиту. Доказів того, що вказане майно було придбане саме за особисті кошти позивача, а не за спільні кошти подружжя, в судовому засіданні не здобуто.
За таких обставин колегія суддів вважає, що холодильник «Снайг" та чотирьох-камфорна газова плитка білоруського виробництва відповідно до ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя. А тому в задоволенні вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_2 повернути їй зазначене майно як належне їй на праві приватної власності слід відмовити.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині рішення підлягає зміні, а в задоволенні вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_2 повернути їй зазначене майно слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, на підставі ст. 24 КпШС України, ст. 60 Сімейного кодексу України колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 грудня 2006 року в даній справі змінити.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в частині зобов'язання останнього повернути ОСОБА_1 майно, яке є її особистою приватною власністю, а саме холодильник «Снайг" та чотирьох камфорну газову плитку білоруського виробництва, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 двадцять вісім гривень судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.